Капіляріоз печінки
Капіляріоз печінки
Капіляріоз печінки(Capillariosis hepaticum), син.:Гепатиколіз(Hepaticolosis) - гельмінтоз з групи нематодозів, що характеризується ураженням печінки, асцитом і кахексією.
[ред.] Етіологія та епідеміологія
Збудником є нематодаCapillaria hepatica(Hepaticola hepatica,Calodium hepaticum), Bancroft, 1893. СімействоTrichinellidae, загінTrichurida, класAdenophorea, типNematoda, царствоAnimalia. Довжина паразита становить від 3 до 12 см. Яйця, що виділяються самками, вкриті подвійною оболонкою з нерівною поверхнею.
Гельмінт паразитує в основному у гризунів, собак, кішок та свиней; сильно інвазовані щури - до 85%. Життєвий цикл паразита характеризується зміною двох господарів. Першим є щур, який заражається при ковтанні зрілих яєць, з яких у сліпій кишці вилуплюються личинки. У печінці паразит розвивається у статевозрілих гельмінтів і самка кладе незрілі яйця в паренхіму печінки. У ґрунті за 4-6 тижнів яйця дозрівають і тварини, а іноді і людина, заражаються, проковтуючи інвазійні яйця.
Механізм зараження - фекально-оральний, людина заражається при заковтуванні яєць гельмінта. Найчастіше хворіють діти. За різними даними, відомо від 37 до 163 зареєстрованих випадків зараження цим паразитом. Випадки інвазії виявлено в Америці (Канада, Бразилія), Європі (Німеччина, Італія, Чехословаччина), Азії (Індія, Китай, Японія, Корея), Африці [1] .
[ред.] Клінічна картина та патогенез
Інкубаційний період триває 4 тижні.
Захворювання проявляється гострим чи підгострим гепатитом, збільшенням печінки, порушенням її функції. Виникають лихоманка, гепатомегалія, еозинофілія.
Спостерігається збільшення печінки з утворенням некротичних осередків діаметром 1-2 мм. Основні клінічні ознаки – відсутність апетиту, блювання, спрага, жовтяниця. У деяких випадках захворювання закінчується смертю з ознаками печінкової недостатності [2] .
Диференціальний діагноз проводять з токсокарозом, фасціольозом, японським шистосоматозом, гепатитами В і С [3] .