Кардіогенний шок
В даний час загальновизнаною єкласифікація кардіогенного шоку, запропонованаЄ. І. Чазовим.
I.Істинний кардіогенний шок- в його основі лежить загибель 40 і більше відсотків маси міокарда лівого шлуночка.
ІІ.Рефлекторний шок- в його основі лежить больовий синдром, інтенсивність якого досить часто не пов'язана з обсягом ураження міокарда. Цей вид шоку може ускладнюватися порушенням судинного тонусу, що супроводжується формуванням дефіциту ОЦК. Досить легко коригується знеболюючими, судинними засобами та інфузійною терапією.
ІІІ.Аритмічний шок— в його основі лежать порушення ритму та провідності, що спричиняє зниження артеріального тиску та появу ознак шоку. Лікування порушень ритму серця, як правило, усуває ознаки шоку.
IV.Ареактивний шок- може розвинутись навіть на тлі невеликого за обсягом ураження міокарда лівого шлуночка. В його основі лежить порушення скорочувальної здатності міокарда, спричиненої порушенням мікроциркуляції, газообміну, приєднанням ДВЗ-синдрому. Характерним для цього виду шоку є повна відсутність реакції у відповідь на введення пресорних амінів.
Клінічно при всіх видах кардіогенних шоківвідзначаються такі ознаки: типова клініка ГІМ з характерними ознаками на ЕКГ (див. вище), сплутана свідомість, адинамія, шкірні покриви сірувато-бліді, покриті холодним, липким потом, акроціаноз, задишка , тахікардія, значна гіпотонія у поєднанні із зменшенням пульсового тиску Відзначається олі-гоанурія. Лабораторним підтвердженням ГІМ є характерна динаміка специфічних ферментів (трансамінази, лактат-дегідрогенази «ЛДГ», креатинфосфокінази «КФК» та ін.).