КІТ ГУЛЬНИЙ
У добрих руках він довго не затримався. Навіть не знаю, чому дав деру. Дівчатка його вже не цікавили, годували на новому місці від пуза та по-своєму любили. А він пішов і не повернувся... Може, на нього наїхала машина, може, задерли собаки – кастровані коти такі неповороткі, вони не пристосовані до життя на волі. А може він просто пішов шукати себе. Себе нового – за нововиявленими обставинами. Адже коти були створені не для квартир та садиб, і найвідчайдушніші з них повертаються туди, звідки тисячі років тому їх узяли – на волю. А хіба у відчайдушної господині міг бути інший кіт? І навіть згорнувшись клубком на килимку під радіатором, вплітаючи курячу лапку або якийсь інший делікатес, прогинаючись під рукою господині, вони завжди готові всім цим пожертвувати - заради нових пригод, заради нових подруг. І я їх розумію, хоч і не поділяю їхнього способу життя, не схвалюю його. І коли я чую від бідних, ошуканих, залишених чи нахабно кинутих жінок: «У-у-у, котяра! Каструвати його, цього бабника…», я ніколи не підтакую. Ну кіт, що вдієш? І хто його знає, що в нього в родоводі і що в анамнезі. І коли ви їх вводили у свій дім, то мали або відразу змиритися, або відразу посадити на ланцюг, на замок амбара (з повідця вони, як правило, зриваються). А якщо такий кіт ходить зараз кругами навколо вас, і ви вже готові здатися, то принаймні будьте готові його колись віддати – у добрі руки. Хоча, як бачите, і цей метод не радикальний: кіт є кіт.
У мене є друзі серед котів. Я прихильно вислуховую їхнє муркотіння, а якщо перевищують повноваження, - показую кігтики. Я вам не драна кішка, хоча і дуже люблю свободу. Ми з ними цікаво спілкуємось, обмінюється компліментами (воничасом процвітають не тільки в жіночій області, але і в інших). Я хочу їх зрозуміти і прийняти – такими, якими вони є. Але мені й на думку ніколи не спаде ввести кота собі до хати. Вони це розуміють та приймають. Вони дозволяють мені залишатися собою: бути розсіяною, технічно безграмотною, часом смішною і безглуздою. Писати вірші, вештатися по горах і захаращувати квартиру кімнатними рослинами. Напевно, все-таки за Божим задумом людина повинна була не панувати над котами, а співіснувати з ними.