Клінічні прояви маститу
План лекції.
1. Мастит. Причини, клінічні прояви, принципи діагностики та лікування.
2. Дисгормональні гіперплазії та доброякісні пухлини молочної залози.
Мастит – це запальний процес грудної залози, зумовлений застоєм молока та/або мікробною контамінацією. Хворіють переважно молоді жінки, як правило, у найближчому післяпологовому періоді, хоча можуть хворіти чоловіки і навіть новонароджені.
Етіологія. Основні збудники маститу: грампозитивні коки – 70%, грамнегативні мікроорганізми – близько 30%.
Патогенез маститу.
У розвитку маститу вирішальне значення мають три умови:
Ø Сприятливі фактори, що обумовлюють зниження загальної опірності організму:
- вагітність, особливо на тлі супутніх захворювань (ревматизм, вади серця, цукровий діабет та ін.);
- патологія вагітності (гестоз, еклампсія та ін);
- патологія пологів (виражена крововтрата, розрив промежини; затяжні пологи).
Ø Застій молока у грудній залозі, навіть без наявності мікробів викликає місцеве серозне запалення, що часто ускладнюється гнійною інфекцією.
Застій молока у годівниці може бути внаслідок різних причин:
- невідповідність молочних проток фізіологічної активності грудної залози у момент лактації;
- Плоский сосок, що ускладнює процес ссання молока новонародженим;
- недостатнє зціджування молока після годування дитини, особливо при рясній лактації;
- ранній перехід на штучне вигодовування (дитина охочіше їсть штучну суміш).
Ø Можливі шляхи мікробної контамінації:
- каналікулярний – по молочних ходах углиб залози;
- лімфогенно - зтріщин, ерозій, мацерацій соска;
- гематогенно - дуже рідко при септикопіємії.
Шляхи поширення інфекції при маститі:
1. По протяжності;
2. По дотику;
Небезпеки маститу:
1. Випадання функції залози внаслідок руйнування часточок;
2. Косметичні дефекти грудної залози;
3. Розвиток хронічного маститу (передракового стану);
4. Розвиток сепсису з несприятливим результатом.
Клініко-морфологічна класифікація маститу:
1. Серозний мастит (грудниця)
2. Серозно-інфільтративний мастит
3. Гнійний мастит
4. Флегмонозний мастит
5. Гнильний (гангренозний) мастит
6. Хронічний інфільтративний мастит
Класифікація маститу залежно від локалізації процесу(рис. 1)
1. Поверхневий (премаммарний) мастит – запалення підшкірно-жирової клітковини в ділянці грудної залози;
2. Субареолярний поверхневий мастит – процес вражає жирову клітковину в області ареоли, може залучати до процесу молочні ходи з розвитком молочних нориць;
3. Інтрамамарний мастит - процес, що вражає часточки залози;
4. Ретромамарний мастит - процес, що розташовується за власною фасцією грудної залози;
5. Панмастит - субтотальне або тотальне ураження залози.
Мал. 1. Можливі локалізації маститу:
Клінічні прояви маститу
Симптоматика маститу визначається локалізацією процесу, стадією та поширеністю.
1. При серозній та серозно-інфільтративній стадії маститу відзначається інтенсивний біль у грудній залозі, має місце помірний ендотоксикоз: дискомфорт, погане самопочуття, відсутністьапетиту підвищення температури тіла до 38,0-38,50С, лейкоцитоз до 10-12•109/л. Грудна залоза дифузно збільшена, шкіра гіперемована, іноді пальпуються нечіткі хворобливі інфільтрати.
2. При гнійно-некротичній стадії маституособливе значення має локалізація процесу: підшкірні абсцеси протікають з незначним токсикозом, інтрамамарні і особливо ретромамарні мастити супроводжуються важким і вкрай важким ендотоксикозом: загальний стан тяжкий, інтенсивні пульсуючі 3 С, виражена задишка, озноб, лейкоцитоз 15-25 • 109/л, виражений зсув вліво, токсична зернистість нейтрофілів, висока ШОЕ. Грудна залоза збільшена в обсязі, шкіра гіперемована з синюшним відтінком, пальпаторно визначаються різко болючі інфільтрати з розм'якшенням, де виявляється флюктуація, пальпуються збільшені, надзвичайно болючі регіонарні лімфатичні вузли (лімфаденіт).
3. Хронічний інфільтративний мастит може бути первинний – початково хронічне, як правило, серозно-інфільтративне запалення, або вторинний – неповне одужання після перенесеного гномного інтрамамарного маститу.
Хронічний інфільтративний мастит, як правило, не супроводжується ендотоксикозом і не загрожує здоров'ю та життю пацієнтки, але як будь-який тривалий хронічний запальний процес може індукувати метаплазію залозистого епітелію, у зв'язку з чим розглядається як передрак грудної залози.
Пальпація у грудній залозі протягом тривалого часу інфільтратів різної величини та щільності, періодичні болі та субфебрильна температура забезпечують об'єктивну інформацію про діагноз; ультразвукові дані, мамографія та морфологічні дослідження за допомогою пункційної біопсіїдозволяють обґрунтувати показання для оперативного лікування: секторальна резекція в межах здорових тканин із наступним гістологічним дослідженням.
Лікування маститу
1. Консервативне лікування проводиться в серозну та серозно-інфільтративну стадії гострого маститу.
Ø Ліквідувати та попередити подальший застій молока;
Ø У першу добу – масаж грудної залози;
Ø Фізіотерапевтичні процедури, що забезпечують підтримку реактивної гіперемії: солюкс, УФО, УВЧ, ПРОМІНЬ – 2, ультразвук, 25–30% димексидовий або напівспиртовий компреси;
Ø Профілактичне призначення антибіотиків та антисептиків;
2.Оперативне лікуваннягострого маститу проводиться у гнійно-некротичну стадію.
Ø При поверхневому премамарному маститі проводиться пункція, аспірація ексудату, введення мікроіригатора. Надалі рекомендується фракційне промивання та зрошення порожнини гнійника 3-4 рази на добу протягом 2 – 3 днів.
Ø При інтрамаммарному маститі розтин гнійника проводиться радіарним розрізом, ревізія його порожнини, висічення некротичних тканин, промивання пульсуючим струменем розчином антисептика:
- при повному видаленні некротичних тканин та надійної санації, порожнина дренується силіконовою трубкою, введеною шляхом пункції через незмінену шкіру, рана вшивається наглухо;
- при неможливості висікнути всі некротичні тканини рана дренується марлевими серветками і трубчастими дренажами.
Ø При сотоподібному маститі виконується секторальна резекція молочної залози.
Ø При гнійному субареолярному маститі розтин абсцесу проводиться без ушкодження ареоли.
Ø При ретромаммарном маститі розріз проводиться по перехідній складці у нижнього краю грудної залози (рис.2.2).
Ø При панмаститі виконується субтотальне видалення грудної залози.
3.Загальне лікування маститу
1. Детоксикаційна терапія
2. Антибактеріальна терапія
3. Десенсибілізуюча терапія
4. Стимуляція природної резистентності та імунокорекція.
Дисгормональні гіперплазії та доброякісні пухлини молочної залози
Ø Галактоцеле (молочна кіста)
Дисгормональні мастопатії (фіброаденоматоз, склерозуючий аденоматоз молочної залози та ін) - зміни молочних залоз, що характеризуються розростанням щільної сполучної тканини, в якій розташовані осередки пухкої залозистої тканини та дрібні кісти з прозорою рідиною.