Комедія «Мартин Боруля»
«Мартин Боруля» – одна із найкращих українських комедій.
Обладнання : портрет І. Карпенка-Карого, І. Франка; текст п'єси, фотоілюстрація до неї; аудіозаписи.
Чи мешкають за законами честі представники інтелігенції — вчитель гімназії Калинович та молода освічена дочка Пузиря Соня? (Соня і вчитель Калинович прагнуть справедливості, змістовності, потрібної народу життя. Тим не менш, є ряд епізодів у творі, коли читачеві (глядачеві) стає соромно за поведінку цих освічених інтелігентів. Обом персонажам не вистачає рішучості на шляху до тієї високої мети, яку вони проголошують, і Соня, і Калинович відчувають безпорадними ідеалістами перед «дикою і страшною силою Пузиря».
2. Розмова щодо окремих творів драматурга
III. Всприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу
Вперше було поставлено у Ростові-на-Дону трупою М. Кропивницького за участю М. Заньковецької п'єса «Сава Чалий». («Ні»)
2. Літературний диктант «Так» – «ні»
I.актуалізація опорних знань
II.Мотивація навчальної діяльності учнів. Оголошення теми та мети уроку
Сім'я Тобілевичів - цеКарпенка-Карий, Старицький, Кропивницький, Заньковецька. («Ні»)
1. Виступ учня-«літературознавця»
Тип уроку : комбінований.
1. Розмова на повторення вивченого матеріалу про драму та жанри драматичних творів
Чи правильне твердження?
Тематичне багатство, гострота художнього бачення, поглиблення в психологію персонажів та мотивованість кожного його вчинку у творах І. Карпенка-Карого дають підстави поставити його ім'я поруч із такими відомими сучасниками, як Бернард Шоу, Ген-Год Ібсен, Герхард Гауптман, Октав Мікро.
Великим кроком уперед у творчому зростаннідраматурга була комедія "Мартин Боруля" (1886). Біографи письменника вказують, що поштовхом до написання цього твору стала комічна історія про домагання дворянських прав, яку пережив отець Івана Карповича Карп Адамович Тобілевич.
Назвати провідні жанри драми. (Трагедія, комедія, драма (як жанр), трагікомедія, водевіль, мелодрама)
У всіх цих творах виявилися, з одного боку, риси шкільної драми, вертепу, властиві українській драматургії попередньої доби, а з іншого – враховано досвід західноєвропейської драми кінця ХVIII ст. Ідейно-тематичні горизонти згаданих творів обмежувалися колом любовно-родинних взаємин. Однак, як і в європейській драмі, помітними були кроки до реалістичного.відображення дійсності. Згодом через обставини сімейного плану піднімалися важливі суспільні проблеми («Назар Стодоля» Т. Шевченка, «Лімерівна» Афанасія Мирного). З 80-х ХІХ ст. спостерігається розширення ідейно-тематичних горизонтів драми, з'являються твори з життя інтелігенції, жителів міста, порушуються проблеми взаємовідносин села та міста («Не судилося» Михайла Старицького, «Поки що сонце зійде» Марка Кропивницького, «Життєве море» Івана Карпенка-Карого, «Укр щастя» Івана Франка, «Нахмарило» Бориса Грінченка.)
основними елементами її сюжету та композиції, розвивати навички ідейно-художнього аналізу драматичного твору, уміння характеризувати головного героя та інших персонажів, пояснювати засоби їх комічного зображення, на прикладах творів І. Карпенка-Карого довести його драматургічну майстерність у п'єсі; виховувати в учнів гідність, простоту, щедрість у взаєминах із людьми.
П'єса, в основі якої лежить гострий життєвий конфлікт, напружена боротьба та складні переживання персонажів, але розв'язка не має трагічного характеру, називається драмою. («Так»)
1. Слово вчителя