Комусь цей вірш може здатися трохи грубим, але це правда і від душі
Пішов не тому, що розлюбив.
Пішов і не лишив нічого. Ні болю, ні туги, ні жалю. Залишив лише натяк на те, У чому раніше не було сумніву.
Ти брехав дивлячись у мої очі? Ти казав, що любиш. Кидаючи гучні слова, Не знав, що сам себе занапастиш.
Як я не зустрінеш ніколи! Ти йдучи не оглинувся. І розчинившись назавжди, Ти знову у свій старий світ повернувся.
Знову з тобою твої друзі І нові з тобою подруги, Готові трохи що тебе Відволікти від нудьги, що набігла!
Але навіть драг'з* чи вино І регіт дзвінкий нової повії Не збереже тебе від сліз, Що ти залишив на подушці!
Ти часто згадував мене, хоч і був ти не один. Цілуючи їх, ти розумів.
Ти йшов з важким серцем, У якому тепліло кохання. Вона прощалася з нами, перш, Чим відродитися десь знову!
Ти знаєш, я майже забула Тебе, любов свою і нас. І повз сад проходив, Де були ми з тобою не раз.
Я перестала вночі плакати І темряви не так боюся. У душі моїй одна втома! А їй сусідкою, слово "сум".
Хочу жити далі, бути щасливою! Одна і з кимось. Не з тобою! І чуючи град промов красивих, Я думати буду головою!
*Це від англійської - наркотики, тут тільки українською можна)