Краплі від нежитю здатні викликати справдінаркотичну залежність

Виявляється, що алопатичні препарати від нежитю здатні викликати серйозну залежність, яка називається медикаментозний риніт. Звикання розвивається у відповідь на андреностимулятори, які обов'язково присутні у всіх алопатичних засобах від нежиті. До андреностимуляторів відносяться такі речовини, як фенілефрин, оксиметазолін, ксилометазолін та деякі інші.

Як і будь-яка інша залежність, залежність від крапель проти нежитю розвивається поступово. Першою ознакою того, що звикання вже почало розвиватися, є зменшення часу дії препарату: замість шести годин краплі працюють лише чотири. У міру прогресування хвороби час дії препарату скорочується до 30 хвилин, якщо прийому препарату не відбувається, людина починає страждати від закладеності носа.

Причиною виникнення залежності до андреностимуляторів є поступове зниження чутливості до адреналіну судин носової порожнини. При нежиті судини носової порожнини надмірно розширюються. Розширення судин стимулює розвиток набряку та вироблення слизу, іншими словами, розширення судин є основною причиною закладеності носа. Якщо краплі проти нежитю використовуються не часто, то андреностимулятори звужують судини носової порожнини і тим самим зменшують набряк та інгібують вироблення слизу – симптоми нежиті пропадають, дихати стає значно легше.

Однак при більш тривалому вживанні таких препаратів судини носа просто втрачають можливість адекватно реагувати на нормальні дози адреналіну, що виробляються організмом, і тому постійно перебувають у розширеному стані. В результаті виникають основні симптоми риніту - вироблення слизу та розвиток набряку.

---