Крилаті фрази – та історія їх походження
Познайомся ближче зі словами, якими користуєшся все життя.
1. Прошляпити
Це слово, так само як і вираз «Гей ти, капелюх!», не має жодного відношення до головних уборів, м'якотілої інтелігенції та інших стандартних образів, що виникають у нашій з тобою голові. Слово це прийшло в жаргонну мову прямісінько з ідишу і є понівеченою формою німецького дієслова schlafen - спати. А «капелюх», відповідно, «соня, роззява». Поки ви тут капелюх, ваша валіза драпена.
Семінаристи, які вивчали латинську граматику, мали до неї серйозні рахунки. Взяти, наприклад, герундій — це поважний член граматичної спільноти, якої в українській мові просто немає.Герундій— щось середнє між іменником і дієсловом, причому застосування цієї форми в латині вимагає знання такої кількості правил і умов, що нерідко семінаристів прямо з занять забирали в лазарет з мозковою гарячкою. Натомість семінаристи стали називати «дурницею» будь-яку нудну, втомливу і зовсім невиразну нісенітницю.
3. Неляканий ідіот
Більшість людей, які страждають на вроджений ідіотизм, мають ту щасливу особливість, що їх досить важко налякати (як і переконати користуватися ложкою і застібати штани). Аж надто стійко вони не хочуть вбирати ззовні будь-яку інформацію. Вираз же пішов гуляти з легкої руки Ільфа і Петрова, які у своїх «Записних книжках» збагатили світ афоризмом «Край неляканих ідіотів. Саме час злякати». При цьому письменники просто спародіювали назву дуже популярної тоді книги Пришвіна «На краю неляканих птахів»*.
* - Примітка Phacochoerus'a: «До речі, слово «ідіот» також має чудове походження. Дві зполовиною тисячі років тому у Греції «ідіотами» на громадських зборах ввічливо іменувалися громадяни, які не займалися політикою, не належали до жодної партії, а вели тихе мирне життя. Загалом, як бачимо, з того часу мало що змінилося »
4. Мавр зробив свою справу, мавр може йти
Чомусь більшість людей (навіть ті, хто насправді читав Шекспіра) вважають, що ці слова належатьОтелло, який задушив своюДездемону. Насправді ж шекспірівський герой був будь-ким, але тільки не циніком: він швидше б подавився сам, ніж ляпнув подібну нетактовність над трупом коханої. Цю фразу говорить інший театральний мавр — герой п'єси Шіллера «Змова Фієско в Генуї». Той мавр допомагав змовникам здобути владу, а після перемоги зрозумів, що вчорашнім соратникам плювати на нього з високої генуезької дзвіниці.
5. Метати бісер перед свинями
Процес метання дрібної скляної дребеді перед свинею — витівка справді ідеальна у своїй безглуздості. Але в оригінальному тексті Біблії, звідки й подряпана ця фраза, ні про який бісер мови не йде. Там-то йдеться про людей, які кидають у годівницю свиням дорогоцінні перли. Просто колись слова «перл», «бісер» та «перли» означали саме перли, різні його сорти. Це потім уже промисловість нагострилася штампувати копійчані скляні кульки та обізвала їх гарним словом «бісер».
6. З родзинкою
Образ родзинки — якоїсь маленької пікантної деталі, яка надає відчуття гостроти і незвичайності, — подарував нам особисто Лев Толстой. Саме він ввів вперше в обіг вираз «жінка з родзинкою». У його драмі «Живий труп» один герой каже іншому: «Моя дружина була ідеальною жінкою. Але що тобі сказати?Не було родзинки, знаєш, у квасі родзинка? — не було гри в нашому житті».
7. Останнє китайське попередження
8. Як пити дати
Було б не дуже зрозуміло, яким чином процес подачі пиття пов'язаний з поняттями «напевно» і «гарантовано», якби не збереглися списки кримінального жаргону XVIII–XIX століття, у яких вираз «пити дати» значиться синонімом слова «отруїти». Бо отруєння? - Це дійсно один з найнадійніших і безпечних для вбивці способів позбутися людини, що заважає.
9. Ні на йоту
Йота- це буква грецького алфавіту, що означає звук [і]. Зображувалася вона у вигляді крихітної рисочки, і часто-густо ліниві переписувачі просто викидали її з тексту, так як і без йот завжди можна було зрозуміти, про що йдеться. Ми ж не ставимо крапки над "е", правда? Автором фрази є Ісус Христос, який обіцяв юдеям, що Закон не зміниться «ні на йоту», тобто буде виключено навіть найменші зміни.
10. Справа пахне гасом
11. Живий, курилко!
Знаменитий вислів, про який всі знають, що воно належить поетові Пушкіну, насправді належить не Пушкіну. Це вирок з популярної колись дитячої гри. Діти, стоячи в колі, швидко передавали один одному палаючу лучинку і співали: « Живий, живий курилка! Ще живий курилка! Той же нещасний, у чиїх руках курилка згасав, вважався програвшим і мав виконати якесь дурне, а часом і небезпечне завдання — наприклад, підсипати неприємній Амалії Яківні нюхального тютюну в нічний чепець.
12. Рояль у кущах
13. Пристрасті-мордасті
Словечко стало популярним завдякиГорькому, який назвав так одне зі своїх оповідань.Але Горький, який не відрізнявся здібностями до словесних вишукувань, придумав його не сам, а стягнув з оптимістичної народної колискової, яка цілком звучить так: Прийдуть Страсті-Мордасті, Приведуть із собою Напасті, Приведуть вони Напасті , Зірвуть серце на частини! Ой, біда! Ой, біда! 10 Куди сховаємося, куди? 10 Загалом, якщо «На добраніч, малюки!» вирішать нарешті змінити свою пісенну заставку, у нас є що їм запропонувати.
14. Танцювати від грубки
А тут маємо трохи сумний, але повчальний приклад того, як від цілого письменника не залишилося майже нічого. Ось тобі щось говорить ім'яВасиля Слєпцова? Не переймайся, ти не один такий. Слєпцова сьогодні знають лише ерудовані фахівці з української літератури. Йому просто не пощастило: він народився і жив одночасно з Толстим, Достоєвським та іншими Тургенєвими. Ось і залишилися від Слєпцова у пам'яті народної три слова. У романі «Хороша людина» герой згадує, як у дитинстві його мучили уроками танців – ставили до грубки та змушували йти танцювальним кроком через зал. А він то скосолапить, то шкарпетку виверне — і знову його женуть танцювати від грубки.
15. Фількіна грамота
На відміну від Тришки з кафтаном або Кузьки з його загадковою матір'ю, Філька — особистість цілком історична. Це глава української православної церкви, митрополит Московський Філіп Другий. Був він людиною недалекоглядною, яка забула, що найпершим обов'язком московського первосвященика є старанне віддання кесареві кесарева, от і палався на свою біду з царем-батюшком Іваном Грозним. Надумав, чи розумієш, викривати криваві злодіяння царського режиму — почав писати правдиві розповіді про те, скількох людей цар запитав, замучив, спалив іпоцькував. Цар обізвав митрополитове писання «Фільчиною грамотою», побожився, що все Філька бреше, і заточив Фільку в далекий монастир, де митрополита майже одразу й закінчили надіслані вбивці.
16. Тихий сапою
Сапа — це запозичений із французького термін, який позначав в українській армії міну, бомбу, а також будь-яку вибухову роботу. Тихою ж сапою іменувався підкоп під стіни обложеного міста або зміцнення ворожого табору. Такий підкоп сапери вели непомітно, зазвичай уночі, щоб наступний гучний бум став для супротивника досконалою несподіванкою.
Творча інтелігенція, гарне життя, гламур та інші фуршети — все це не має жодного стосунку до богеми.Справжня богема, яку мали на увазі парижани, вживаючи це слово, -це відсутність житла та роботи, купа дітей, п'яна дружина в обійми з гостями, ніякого режиму, всюди мотлох, бардак, свавілля і брудні нігті. Тому що слово «богеміан» означає «циганська», а українською мовою «богема» ідеально точно перекладається як «циганщина».
Слова часом стрибають від сенсу до сенсу, як леви по тумбах дресирувальника, і сідають у найнесподіваніші комбінації. Ось, наприклад, був у Франції лікар на прізвище Кретьєн, що означає «християнин». Не те щоб часто, але й не дуже рідкісне прізвище (у нас он цілий стан селянами, тобто християнами, назвали). Але саме цього лікаря допомогло вперше сформулювати діагноз «синдром вродженої недостатності щитовидної залози». Відтепер хворобу цю стали називати на прізвище вченого «кретинізмом», а хворих, відповідно, кретинами. Тобто християнами.
19. Страждати хернею
Можливо, у нас будуть неприємності через те, що ми у своємублагочестивому виданні таку нецензурщину написали. Хоча якщо розібратися, нічого непристойного в слові «хер» немає. Так називалася у церковнослов'янському алфавіті літера «х», а також будь-який хрестик у формі літери «х». Коли хрестом викреслювали непотрібні місця у тексті, це називалося «похерити». Старий алфавіт з усіма азами і буками остаточно скасували на початку XX століття, і слово «хер», вийшовши з використання, через півстоліття перетворилося на синонім коротенького слова на «х» (ти знаєш якого). А заразом стало здаватися непристойним і поширений вираз зі схожим коренем - "страждати херней".Herniaлатиною означає «грижа», і саме цей діагноз добрі військові лікарі найчастіше виставляли дітям забезпечених міщан, яким не хотілося служити в армії. Кожен п'ятий городянин-призовник в Україні наприкінці XIX століття справно страждав на херню (селянам же херня найчастіше була не по кишені, і їх забривали куди активніше).
20. Місця не такі віддалені
В «Уложенні про покарання» 1845 місця посилань були розділені на «віддалені» і «не настільки віддалені». Під «віддаленими» малися на увазі сибірські губернії і надалі Сахалін, під «не настільки віддаленими» - Карелія, Вологодська, Архангельська області та деякі інші місця, розташовані лише за кілька днів шляху від Петербурга.
Знай, кого цитуєш.
Н. А. НекрасовЯк дійшла ти до такого життя? Сіяти розумне, добре, вічне. Це багатьох славний шлях.
українські романсиПовернися, я все пробачу. Мовчі, сум, мовчи. Прикро, прикро.
М. Ю. ЛермонтовВсе це було б смішно, якби не було так сумно. Одна, але полум'яна пристрасть.
А. П. ЧеховВолга впадає у Каспійське море. Цього не може бути,тому що це не може бути ніколи. Сюжет, гідний пензля Айвазовського. Небо в алмазах. На село дідусеві.
Ст. І. ЛенінВсерйоз і надовго.
Н. В. ГогольНе витанцьовується. Невидимі світові сльози. Прекрасне далеко. Є ще порох у порохівницях.