Лі Шічжень

Здоровий спосіб життя

Читайте також:

медицини
Лі Шічжень народився в сім'ї потомствених лікарів. Батько Лі Шичженя, відомий і шановний вчений, лікар при Імператорській медичній академії, став першим учителем свого сина. Змалку Лі Шичжень захоплювався не лише книгами з медицини, а й книгами про природу. Завдяки тому, що він ріс у сім'ї лікаря, з ранніх років Лі Шичжень разом зі своїм батьком обходив пацієнтів, вивчав медичні книги та записи, виявляв великий інтерес до медицини.

У ті часи в Китаї вчені та лікарі займали невисоке становище у суспільстві та мали невеликий дохід. Тому батько Лі Шічженя вирішив, що його син має скласти іспити на посаду державного чиновника. Успішно склавши повітові іспити, Лі Шічжень тричі намагався скласти державні, але безрезультатно. Через деякий час батько Лі Шичженя дав згоду на те, щоб його син зайнявся вивченням медицини та став лікарем.

Лі Шичжень зайнявся вивченням давніх медичних канонів і згодом досяг великих успіхів у діагностиці та лікуванні захворювань, вміло застосовував отримані знання на практиці і став відомим лікарем.

Успішно вилікувавши сина правителя провінції Хубей, Лі Шичжень був призначений керівником місцевої Канцелярії чудового лікування при княжому дворі, а згодом був рекомендований до Імператорської медичної академії в Пекіні.

Але Лі Шічженю була не до вподоби кар'єра чиновника і, пославшись на проблеми зі здоров'ям, він повернувся додому, де продовжив медичну практику простого лікаря.

За часів династії Мін у Китаї було досягнуто великих успіхів у галузі медицини, і, особливо, у сфері клінічної медицини. Все це створило сприятливі умови длярозвитку фармакології, яка поповнилася дбайливо збереженими з давніх-давен знаннями про лікарські засоби. Проте існуючі знання потребували узагальнення та систематизації.

Шичженя
Для написання цієї книги Лі Шічжень довгий час займався збором і вивченням літератури з фармакології, що існувала раніше. Їм було проаналізовано кожен лікувальний засіб, від історії застосування, до його фармакологічних властивостей та результатів клінічного використання. За допомогою доступних на той час наукових методів дослідження, Лі Шічженем були вивчені лікарські рослини та препарати на їх основі.

Лі Шичжень вивчав не тільки медичні трактати, а й звертався за допомогою до знань простих людей: під час збору лікарських рослин він знайомився з селянами, які з повагою ставилися до самого Шичженя та його батька, і ділилися своїми знаннями про цілительство та ліки, відомі тільки ім.

Лі Шичженем були відкриті нові ліки, які й досі продовжують високо цінуватися: жарознижувальне хуан-чинь (шоломник байкальський), та-хуан (лікарський ревінь) — бактерицидний засіб, ту-чун — засіб регулювання кров'яного тиску, та-фен-ю - від прокази, і-му-цао (пустирник), ма-хуан - протиастматичний засіб, лей-вань і пінь-ліан - протиглистові та ін.

Так, через 27 років непростої праці, тричі переписану заново, наукову роботу Лі Шичженя «Трактат про коріння та трави» було закінчено. Трактат складається з 52 томів, загальним обсягом 2 млн ієрогліфів і з понад тисячею ілюстрацій. Трактат містить

Шічжень
опис 1892 лікарських засобів (в основному, рослинного походження), як вже відомих, так і 1479 нових, які були вивчені та класифіковані, а також містить інформацію щодо часу збору, способів та методів приготуваннярослин для лікування

З часу видання Трактату (книга була видана лише після смерті Лі Шичженя) і до наших днів, ця найбільша праця відіграла неоціненну роль у китайській медицині та фармакології і сьогодні є однією з основних навчальних посібників для китайських лікарів. Унікальна цінність цієї книги була визнана не тільки на її батьківщині, а й вченими інших країн: «Трактат про коріння та трави» було переведено на англійську, німецьку, французьку, японську, латинську та інші іноземні мови.

Також Лі Шичжень вивчав народні методи лікування та доводив небезпеку застосування як лікарських препаратів так званих «пігул вічного життя», у складі яких була ртуть та інші отруйні речовини. В області Чжень-Цзю терапії Лі Шічжень зробив великий внесок, зробивши ретельні дослідження восьми судин.