Лікування карієсу зубів - Стоматологія - Медична енциклопедія
Зміст
Сучасні тенденції передбачають індивідуальний підхід до лікування карієсу зубів у дітей.
Основним напрямом дитячої стоматологічної практики має бути збереження якомога більшої кількості тимчасових зубів до періоду їхньої природної зміни. Першорядну роль у досягненні цієї мети грає рання діагностика та ефективне лікування карієсу тимчасових зубів.
Сучасне лікування карієсу полягає в комплексному використанні пломбування, методів, що підвищують резистентність тканин зуба за рахунок екзогенної стимуляції обміну речовин у них, гігієни ротової порожнини, а також раціонального харчування та використання протикаріозних засобів ендогенного походження.
Діти з компенсованою формою карієсу практично не потребують повного комплексу лікувальних заходів. Лікування у них проводиться шляхом усунення каріозних дефектів пломбами з різних пломбувальних матеріалів. Дитину навчають гігієні ротової порожнини, розповідають батькам про роль збалансованого харчування.
Дитина підлягає огляду 1 раз на 2 роки (група IA) та 1 раз на рік (група I).
У разі, якщо він захворів на важке соматичне захворювання або за станом здоров'я його перевели до 2-ї чи 3-ї групи здоров'я, необхідно збільшити кратність оглядів у стоматолога.
Дітям, які мають III ступінь активності карієсу – декомпенсовану форму, проводять повний комплекс лікувальних заходів. У день огляду та діагностування карієсу зубів у декомпенсованій формі лікар-стоматолог намагається з'ясувати причину розвитку саме цієї, найважчої форми захворювання та ретельно збирає анамнез.
Для отримання повної інформації він буває змушений звертатися до педіатра за випискою з розвитку та хворобидитини. Крім того, просить педіатра охарактеризувати справжній стан неспецифічного імунітету дитини та подати дані про фактори, що впливають на структуру тканин зуба.
У це відвідування стоматолог показує, як треба чистити зуби, рекомендує засоби гігієни, форму і величину зубної щітки. Після спільної з дитиною гарної гігієнічної обробки зубів лікар починає екзогенну аплікаційну ремінералізуючу терапію. Для цього він використовує спеціальні розчини, що ремінералізують, порошки, гелі, а також 10% глюконат кальцію і 2-4% розчин фториду натрію.
Лікувальне харчування та загальнозміцнюючі засоби призначають після отримання інформації та рекомендацій педіатра.
Пломбування каріозних порожнин (якщо немає гострого болю) проводять на друге, третє відвідування, коли проведено 1-3 сеанси ремінералізуючої терапії, і дитина навчилася догляду за ротовою порожниною. Після ремінералізуючої терапії каріозні порожнини стають більш обмеженими, їх краї більш щільними. Для пломбування каріозних порожнин у дітей із декомпенсованою формою застосовують композитні матеріали, СІЦ. Дітям із цією формою карієсу показано протезування – покриття коронками зруйнованих зубів.
Якщо є відсутні зуби, то виготовляють протези для заміщення дефектів зубного ряду та розподілу жувального навантаження на всі зуби.
Кожна дитина, якій поставлений діагноз декомпенсованої форми карієсу, має бути обстежена педіатром. При виявленні патології або симптомів патології, що формується, лікар-педіатр повинен призначити лікування.
Запобіганню розвитку карієсу зубів сприяє загальна та місцева фторпрофілактика; вибір залежить від рівня фтору в питній воді та стадії розвитку зубів. Порада з лікувальних засобів для зубів приАмериканській асоціації стоматологів рекомендує певні дозування фторвмісних добавок залежно від віку дитини та рівня вмісту фтору у питній воді. Дітям з постійними зубами велику користь принесуть як фторвмісні таблетки, так і використання невеликої кількості фторвмісної зубної пасти. Слід прагнути до того, щоб дитина жувала або смоктала таблетки, переважно лежачи в ліжку. Це забезпечує місцеву дію на емаль зубів, що прорізаються, яка змінюється загальною дією на розвиток емалі після її проковтування.
Фторвмісні добавки до їжі слід в першу чергу давати тим, для кого особливо важливо збереження вільних від карієсу зубів, наприклад дітям з ущелиною піднебіння, гіподонтією, тим, кому протипоказано лікування, а в другу чергу - дітям, які особливо схильні до карієсу, тобто . у яких до 5-річного віку з'явилися перші ознаки на тимчасових зубах.
Батьків необхідно проінструктувати щодо того, що їх малюки повинні обходитися невеликою, величиною з горошину кількістю пасти, що містить фтор, і ретельно прополіскувати рот після чищення, щоб не проковтнути її залишки. Періодичне місцеве проведення фтортерапії за допомогою підкисленого фосфатфтористого гелю або фторвмісного лаку корисне для дітей, які страждають на циркулярний карієс: воно запобігає подальшому руйнуванню зубів.
Загальна фторпрофілактика з роками втрачає значення, якщо вже відбулася кальцифікація емалі та дентину постійних зубів. У таких випадках фторвмісні таблетки підліткам не прописують. Однак фторвмісні пасти, полоскання та місцева профілактика фтористими сполуками, що здійснюється фахівцями, мають велике значення.
Якщо триває годування дитини з ріжка, особливо вночі,його слід поступово припиняти, розбавляючи вміст пляшечки водою та зменшуючи дозу цукру. Через 2-3 тижні ріжок замінюють поїльником.
Якщо зуби матері-годувальниці уражені карієсом, то, ймовірно, у неї є велика кількість Str. mutans. Це збільшує ризик раннього інфікування дитини, і, отже, ризик розвитку у нього карієсу. Стоматологу слід розглянути питання щодо обстеження матері на наявністьStr. mutans.Зменшення показникаStr. mutansу слині завдяки зміні дієти, нормальне чищення зубів, дотримання інструкцій з гігієни смуг рота, застосування фторвмісних препаратів паст, розтин великих інфікованих постей у матерів - все це запобігло б або сповільнило б появуStr. mutansу їхніх дітей. Подібні дані вивчені в процесі іншого дослідження, здійсненого Коhler та співавт., В якому брали участь матері та їх перші новонароджені.