Лікування сальпінгоофориту
Гострий сальпінгоофорит передбачає комплексну терапію: антибактеріальну; дезінтоксикаційну; десенсибілізуючу; імунотерапію; ферментотерапію; немедикаментозне лікування.
• При антибактеріальній терапії лікування проводять одночасно двома та більше антибіотиками: поєднання напівсинтетичних пеніцилінів (ампіцилін, оксацилін, метицилін, ампіокс) – по 3,5 г на добу, пробеніциду – 1 г усередину, тетрацикліну – по 0,5 г 4 рази на день Протягом 7 днів. Можливе поєднання цефалоспоринів – 2,0 г на добу, внутрішньом'язово, далі тетрациклін усередину – по 0,5 г 4 рази на день протягом 7 днів.
Найбільш ефективними вважають такі терапевтичні комбінації: а) доксициклін - по 0,1-0,2 г на добу внутрішньо протягом 7 днів і цефалоспорини (цефалорідін) по 4 г на добу внутрішньом'язово; цефаліуїн - по 2-3 г на добу внутрішньом'язово, внутрішньовенно; клаферан - 2 г на добу внутрішньом'язово; б) далацин Ц - по 300-600 мг внутрішньовенно, внутрішньом'язово через 8-12 год, потім по 900-1200 мг внутрішньовенно через 12 год і гентаміцин -добова доза 2,4-3,2 мг/кг маси тіла через 6-8 год протягом 6-8 днів; бруламіцин - добова доза 2-3 мг/кг маси тіла внутрішньом'язово, внутрішньовенно через 6 - 8 год; канаміцин - по 1,5-2 г на добу через 8-12 год.
Основні антибіотики, що застосовуються при лікуванні гострого сальпінгоофориту, належать до групи пеніцилінів, цефалоспоринів, аміноглікозидів, макролідів, тетрациклінів, левоміцетину та антибіотики різних груп. У комплексному лікуванні використовують також нітрофурани - 0,3 г на добу, метронідазол - 0,5-1,5 г на добу; бісептол - 1,92 г на добу, і 20%-ний розчин деміксиду внутрішньовенно з 100 мл 5%-ного розчину глюкози, хлорофіліпт - 0,25%-ний розчин - по 2-4 мл внутрішньовенно струминно 2-4 рази на добу - Протягом 5-10 днів.
• Дезінтоксикаційна терапіявключає інфузійну терапію: гемодез внутрішньовенно краплинно по 100 мл 1 раз на 3-4 дні, глюкозо-вітамінні розчини - по 1-1,5 тис. мл з комплексом вітамінів внутрішньовенно краплинно. Загальний розрахунок інфузії становить 40 мл 1 кг маси тіла.
• Десенсибілізуюча терапія. Застосовують антигістамінні препарати – димедрол, піпольфен, супрастин, тавегіл; препарати кальцію-хлорид, глюконат - 3%-ний розчин внутрішньовенно крапельно по 200 мл; аутогемотерапія по 5-7 мл внутрішньом'язово за схемою; гістаглобулін вводять підшкірно по 2 мл через 3-4 дні. Глюкокортикоїди показані в гострій, підгострій стадії: преднізолон - по 5 мг на добу протягом 5 днів, потім за схемою зростання доз протягом 25 днів, потім доза адекватно знижується до вихідної.
• Імунотерапія. Застосовують тималін внутрішньом'язово по 10-20 мг протягом 5-10 днів, тактивін - підшкірно по 1 мл протягом 5-10 днів, тимозин підшкірно по 1 мкг/кг маси тіла протягом 20-30 днів, тимоген - внутрішньом'язово по 100 мкг 5-7 днів, гамма-глобулін по 12-15 мл 10%-ного розчину внутрішньом'язово 1 раз на 20 днів 3-4 ін'єкції; пірогенал та продігіозан призначають після стихань гострого процесу.
• Ферментотерапія. Лізоцим використовують місцево 0,5% емульсія, а також внутрішньом'язово; трасилол - внутрішньовенно крапельно до 50 тис. ОД на добу протягом 3 днів.
• Кріотерапія - вагінальна та зовнішня абдомінальна гіпотерампія - до 2-3,5 год на добу. Гіпербарична оксигенація - тиск 1,5-3 атм. - Протягом 1-1,5 год на день, курс лікування 6-7 процедур. Також застосовуються обмінний плазмаферез, ультрафіолетове опромінення крові, екстракорпоральна гемосорбція, лазеротерапія, рефлексотерапія.
При виникненні ускладнень гострого сальпінгоофориту, формуванні мішчастих утворень придатків матки (піосальпінксу, абсцесу яєчника,тубооваріальних утворень) хворим показано оперативне лікування.