Лінгвокультурологічний аспект фразеологізмів як об’єкта перекладу - Дипломна робота
Дипломна робота - Іноземні мови
Інші дипломи з предмету Іноземні мови
1. Лінгвокультурологічні властивості слів та фразеологічних одиниць
1.1 Контекстно обумовлене слово як зразок лінгвокультурологічних досліджень
1.2 Поезія срібного віку як об'єкт лінгвокультурологічних описів
1.3 Культура особистості в лінгвокультурології: маніфестації та відображення перспектив
1.4 Перекладацькі трансформації як засіб пізнання лінгвокультурологічної цінності слів та фразеологічних одиниць
2. Лінгвокультурологічний аспект фразеологізмів як об'єкта перекладу
2.1 Властивості особистості аспекті її семантичних характеристик (на матеріалі фразеологізмів)
2.2 Фразеологізми як складові перифраз при перекладі (матеріалом англійської та української мов)
2.4 Національно-культурна специфіка англійських та українських слів (порівняльний аспект)
У традиційно орієнтованій лінгвістиці в даний час постійно ставляться і формуються такі проблеми і завдання, які вже не можуть бути вирішені засобами і методами, що вкоренилися в науці, а вимагають застосування синкретичних логіко-лінгвістичних, психолінгвістичних, соціолінгвістичних способів дослідження лінгвістики тексту. На наш погляд, і лінгвокультурологія як особливий напрямок аналізу викликане до життя саме такою постановкою питання. Гуманізація сучасної науки про мову висуває на перший план проблеми, пов'язані з комунікативною особистістю, людиною, яка говорить і сприймає мову. Вихідним тут, таким чином, є розуміння мовної особистості "як сукупності здібностей та характеристик людини, що зумовлюють створеннята сприйняття ним мовних творів" (Ю.Н.Караулов).
Аналіз динамічного існування науки актуальний, дуже складний і вимагає вироблення цілісної системи критеріїв визначення виправданості одних мовних змін у той чи інший історичний період і неприпустимості інших. Наукові відомості про мову (поряд із відомостями інших наук) та методологічні принципи, що лежать у їх основі, формують науковий світогляд людини, її розуміння того, як влаштована мова; вони є базою гуманітарної освіти, основою мовної культури особистості. Разом з тим поняття мовної культури нерозривно пов'язане з поняттями цінності, значущості мови як феномена та атрибуту культури, носієм якої є особистість, що бере участь у комунікації. Культурологічна значимість мови, розуміння те, що у ньому відбивається картина світу, все людське життя, пропущена через людську свідомість, знаходять своє вираження різних рівнях мовної системи.
Мовна культура особистості формується при взаємодії феноменів "культура мови" та "культура мови". В її основі лежать знання норм писемного та усного мовлення, смислових та виразних можливостей системи, вивчення зразкових художніх, публіцистичних та деяких інших риторичних текстів, що належать класикам.
Об'єктом дослідження обрано мовну особистість в історичній перспективі, у художньому тексті з погляду національних особливостей мислення.
Предметом дослідження є, по-перше, лінгвокультурне