Людина - творець своєї долі.
Кожен із нас – творець своєї долі. І важливу роль у створенні ґрунту для майбутнього добробуту людини відіграє творча праця, прийняття рішень, плани на майбутнє. Я розумію, що моє майбутнє у моїх руках.
Моє життя, як і життя інших, може бути піщинкою, яка просто розчиняється серед подібних, або стрілою, яка полетить до поставленої мети. Хорошим прикладом для мене є визначні люди, які завжди наполегливо працювали, хоч і зустрічалися з труднощами, але не залишали розпочату справу, вірили у свої сили, своє майбутнє.
Багато хто говорить, що сплановане життя – це утопія. Але це зовсім не так. Кожна людина має жити майбутнім. Яким би не було моє майбутнє, я хочу самостійно створювати його. Звісно, приймати рішення, які принесуть добрі результати у майбутньому, є нелегко. У такому разі важливо подавати результати своїх рішень, робити власний вибір, а не орієнтуватися на думку інших. Адже певний спосіб життя не принесе щастя просто тому, що він популярний. Також потрібно бути далекоглядним і намагатися досягати поставленої мети. Головне, щоб завжди була мета – стимул до навчання, праці. Знаю: коли буду наполегливою, добре вчитимуся, і плідно працюватиму, то життя обов'язково зміниться на краще.
На даний час я вже визначилася зі своєю професією. Я хочу стати художником. Художники займаються вираженням ідей, думок і почуттів найрізноманітнішими способами. Для мене засобами вираження митця є фарби та полотно. Для того, щоб стати професійним художником, насамперед потрібно мати талант. Однак одного лише таланту недостатньо, треба ще багато вчитися та постійно працювати. Необхідно знати історію мистецтв,відповідну термінологію, техніку та матеріали, вміти робити ескізи та замальовки.
Художник повинен мати відчуття композиції та кольору, вміти аналізувати та синтезувати. Він має вміти економно та раціонально використовувати ресурси. Це стосується як вибору засобів та матеріалів для роботи, їх використання та зберігання, витрат матеріалу та обліку робочого часу, так і організації роботи інших людей та управління ними.
Найважче для художника - це схопити настрій і передати його. Деколи це буває дуже легко, але іноді надзвичайно важко. Це щось таке невидиме, яке якраз і зачіпає у картині. Вона має дихати якимись емоціями. Тільки тоді для мене картина цікава – коли вона має настрій, енергетику.
Мені подобається створювати у своєму рідному місті. Тернопіль – це рідний куточок. Його вулиці надихають мене на щось надзвичайне, на ту картину, яка сподобалася б багатьом людям.
Моя мета у житті – відкрити власну студію. Однак для цього потрібно чимало коштів. Спочатку я хочу просто малювати картини та дарувати їх людям. Приносити задоволення, радість, посмішку у світ. Можливо, моя творчість змінить світ на краще. Можливо, комусь воно дасть сили боротися, йти до своєї мети. Я старалася, намагаюся і намагатимуся якнайкраще побудувати своє майбутнє. Так, щоб проживаючи своє життя, я не шкодувала про своє рішення. Я стану художником і досягну своєї мети!
Хочу зрештою відчути, що моїй країні потрібні творчі люди: поети, художники, актори, композитори. У нас насправді дуже талановита нація, незважаючи на те, що протягом XX століття її найкращі люди, колір був винищений майже повністю. Потрібно, щоб держава створювала умови для національного мистецтва, дбала про обдарованихдітях, починаючи з дуже молодого віку, матеріально підтримувала творчу молодь. Не забирала майстерень у художників чи непомірними сумами за оренду доводила їх до відчаю, а навпаки, допомагала, щоб кожен митець мав можливість творчо реалізувати себе, досягти своєї мети. Тоді б наше мистецтво розквітало і стало б основою просування у краще майбутнє української нації.
Погляд на майбутнє Тетяни Мацейко, школа №25, 9 клас