Лофт на манхеттенському даху - Лофти та Апартаменти
Як відомо, у Нью-Йорку найкрутіші квартири розташовані на останніх поверхах будівель. Там можна і власну терасу зі справжнім садом спорудити, щоб влаштовувати в ньому багатолюдні гулянки, але головне дозволяє запросто надбудувати собі сотню-другу метрів житла, бо ніщо не заважає зверху. Про один такий приклад розповів нещодавно портал Ilikeloft – перший в Україні проект, повністю присвячений лофт-стилю.
Архітектурне бюро ODA New York надбудувало павільйоном верхній поверх старовинного складу у районі Манхеттена. "Надбудови на даху - найцікавіше, що є в Трайбеку", запевняє архітектор Еран Чен. Така думка великого фахівця з лофт-стилю, і це звучить переконливо. Особливо для тих, хто будує лофти в Москві та в Україні, куди цей стиль теж прийшов нещодавно.
Але чому саме дах? Тому що нью-йоркська земля взагалі надто дорога, а тут її вже й немає. Справа в тому, що до шістдесятих років XX століття цей район став місцем проживання багатьох художників, які розміщували тут свої студії в колишніх складах і торгових галереях, і через двадцять років квартал перетворився на один із найпрестижніших і найдорожчих районів міста.
Назва мікрорайону ТрайБека походить з абревіатури: «Triangle Below Canal Street» (Трикутник Нижче Канал-стріт). Сьогодні він входить у топ-список районів із найдорожчою орендою житла – недарма кварталі живуть такі знаменитості, як Мерайя Кері, Роберт Де Ніро, Кейт Уінслет та інші.
Склад з деякими архітектурними вишукуваннями в дусі неоренесансу був побудований в 1892 лікерним магнатом, останні десятиліття в ньому жив художник і будинок занепав. Сучасний власник викупив його черезEbay (так-так, буває і таке!) і запросив архітекторів з бюро ODA New York упорядкувати фасади, зробити магазин і перебудувати два верхні поверхи в сучасні апартаменти, в яких він житиме.
Незважаючи на чималу площу самої будівлі, обов'язковим побажанням було створити скляний павільйон-надбудову, який би на вимогу комісії про охорону історичних будівель був абсолютно непомітним з вулиці та не порушував вигляд старовинної будівлі. Разом з цим павільйоном триплекс досяг неабияких розмірів площі 1300 кв. м. Зрозуміло, що з таким простором можна було не економити з масштабами, і тому архітектори, як то кажуть, розгорнулися на повну.
Найпростішою та вражаючою вийшла двосвітла вітальня з розкішною бібліотекою на півповерхі по периметру. Добре виглядає і вітальня, що виходить у садок на даху. Архітектори зізнаються, що коштувало великої праці зберегти та відновити справжню цегляну кладку, настільки в неважливому стані вона була. Її просто довелося буквально «перебрати по цеглинках». І в результаті ми бачимо приклад справжнього хрестоматійного лофта, у найкращому його втіленні.