МАТИ ПРАВОВЕРНИХ
ПРАВДИВША АЙША(радійаллаhу анха)
*** Якось під час одного з походів Айша знову втратила своє намисто. Військо знаходилося в місці, де поблизу не було води. Поки шукали намисто, почало сходити сонце, і час ранкової молитви добігав кінця. Води для обмивання мало. Саме тоді зійшло Аяті Священного Кур`ана, що дозволяють обмивання піском.
*** У 11 році хіджри, у місяці Сафар Сонце обох світів (саллаллаху алейхи ва саллям) захворів. У цей час він був у домі своєї дружини Меймуни. Дізнавшись про його хворобу, прийшли всі інші дружини, і він, окинувши їх поглядом, почав питати: «Де я повинен бути завтра, де я повинен бути післязавтра?» Вони, зрозумівши, що він має на увазі, відповіли: «О Посланник Аллаhа! Ми поступаємося своєю чергою Айше». Останні дні та миті життя Гордості всесвіту (саллаллаху алейхи ва саллям) Айша була поряд з ним. Його благословенна голова лежала на її колінах, коли він покинув цей світ. Він був похований у кімнаті, де помер, у кімнаті Айші. Айша (радійаллаху Анха) залишилася вдовою, коли їй було вісімнадцять років. Священний Кур`ан забороняв дружинам Посланника Аллаhа (саллаллаху алейхи ва саллям) виходити заміж після його смерті. Тому Айша більше не одружувалася, ставши матір'ю всіх правовірних до кінця часів. Айша не втручалася в державні справи, ні коли халіфом став її батько Абу Бакр, ні коли його змінив Умар (радійаллаху Анхум), займаючись тільки просвітництвом. У неї були учні, яких вона навчала у своєму домі. Обов'язок освіти жінок теж лежав у ньому. Завдяки її урокам багато жінок стали передавачками великої кількості Хадісов. Її будинок був подібний до школи. Все – іжінки, і чоловіки, у яких виникало якесь питання, могли знайти вичерпну відповідь, звернувшись до Айші. Вона займалася також вихованням осиротілих дівчат, допомагаючи їм вийти заміж. Вона ставала для них люблячою матір'ю. Вона не мала своїх дітей, але вона стала матір'ю для всієї умми. Айша запам'ятала і передала 2210 достовірних Хадісів Пана двох світів (саллаллаху алейхі ва саллям), ставши однією з п'яти основних передавачів Хадісів. Ось деякі Хадіси, що дійшли до нас від Айші (радійаллаха анха):
*** «О Аллаh! Якщо трапиться, що той, хто керуватиме справами умми, створить труднощі для неї, створи труднощі і для нього. Якщо він полегшить для умми мирські тягарі, вияви йому Свою милість і полегши його діла». Якось Посланник Аллаhа (саллаллаху алейхи ва саллям) сказав Айше (радійаллаху 'анха): * «О, Айша! Не лягай спати, не зробивши чотири речі: 1 - Не прочитавши весь Кур`ан, 2 - Не удостоївшись мого заступництва і заступництва всіх інших пророків, 3 - Не здобувши достатку всіх віруючих, 4 – Не здійснивши паломництво». «Клянуся батьком і матір'ю, я не зможу зробити все це за такий короткий час», – заперечила вона. Усміхнувшись, Посланник Аллаhа (саллаллаху алейхи ва саллям) пояснив: «Що може бути легше цього, о Айша! Прочитавши тричі суру «аль-Іхлас» і одного разу суру «аль-Фатиха», ти прочитаєш увесь Кур'ан. Вимовивши «салават» мені та іншим пророкам, ти удостоїшся нашого заступництва. Попросивши Аллаhа про прощення гріхів усіх віруючих, ти зможеш здобути їхнє задоволення. А промовивши тасбіх: «Субханаллахи валь-хамдулілляхи ва ля іляха ілляллаху вахдаху ля кульки ляху, ляхуль-мульку ва ляхуль-хамду ва хува «аля куллі шайін кадир», ти здійсниш паломництво».
*** Айша (радійаллаху 'анха) розповідала; «Одного разу домені прийшла моя сестра Асма. На ній була сукня з прозорої тканини, крізь яку було видно колір шкіри. Побачивши її, Посланник Аллаhа (саллаллаху алейхи ва саллям) відвів погляд. І, відвернувши своє благословенне обличчя, сказав: «О Асма, жінка, яка досягла віку повноліття, повинна приховувати від сторонніх своє тіло, крім кистей рук та обличчя».
*** «О, Айша! Будь з усіма добра, бо Всевишній Аллаh відкриває браму блага лише тому будинку, в якому панує доброта».
***«О, Айша! Якщо хтось подарує тобі те, про що ти не просила, прийми це, бо це є те, чим тебе наділив Господь». Після смерті Гордості всесвіту (саллаллаху алейхи ва саллям) Айша прожила ще сорок сім років. Вона залишила цей тлінний світ 17 Рамадану 678 (58 року хіджри) у віці 66 років. Як вона заповідала, її поховали того ж дня. Джаназа-намае для неї здійснював Абу Хурайра (радійаллаху Анху), а в могилу опускали її племінники. Тіло її лежить у Медині на цвинтарі Джаннат аль-Бакі, а душа перебуває у садах раю. Нехай же Аллаh удостоїть нас заступництва цієї цнотливої, благочестивої, проникливої, розумної та милосердної жінки, матері всіх правовірних Айші (радійаллаху Анха). Амінь.