Mercedes-Benz Gelandewagen (Мерседес Бенц Гелендваген) - історія автомобіля
"Гелендваген" - жива легенда світу позашляховиків. Цей автомобіль є і в гаражі Папи римського та в автопарку президента України. Але, мало хто знає, що історія Gelandewagen (у перекладі з німецької "автомобіль для бездоріжжя"), почалася ще в 1926 році, коли був створений експериментальний Mercedes-Benz G1, оснащений другим заднім мостом, покликаним покращити прохідність автомобіля.
Прототип G1 і наступні за ним модифікації G2 і G3 у серію не пішли: виробництво позашляховиків Mercedes-Benz почалося лише в 1934 році, коли було організовано дрібносерійне складання моделі G4. Цей шестиметровий тривісний автомобіль, що оснащувався двигунами від спортивних моделей Mercedes-Benz 500К та 540К (але без компресора), використовувався верхівкою Третього рейху.
За три роки було зібрано лише 57 екземплярів Mercedes-Benz G4, після чого компанія запустила в серію новий варіант позашляховика – армійську модель G5.
Цей зовні непримітний автомобіль із малогабаритним кузовом та слабеньким мотором мав одну унікальну особливість: систему повороту коліс задньої осі. Тобто G5 був не тільки повнопривідним, а й повнокерованим, що забезпечувало йому фантастичну маневреність.
Остання модель випускалася з 1937 по 1941 рік і розійшлася в кількості 378 екземплярів, проте вона значно поступалася гіганту Mercedes-Benz G4.
Нова історія Gelandewagen бере початок у 1972 році, коли австрійська компанія Steyr-Daimler-Puch AG у рамках спільного проекту з Mercedes-Benz, розпочала роботу над позашляховиком під кодовою назвою Н2. Згідно з техзаданням, спущеним відділом маркетингу Mercedes-Benz до конструкторського бюро Steyr-Daimler-PuchAG, це мав бути універсальний автомобіль, однаково придатний як військових потреб, так використання приватними власниками.
Австрійці спрацювали оперативно: повнорозмірний макет позашляховика, виготовлений по-старому з дерева, був готовий до весни 1973 року, а через рік вже почалися ходові випробування прототипу майбутнього Gelandewagen.
Втім, невідомо, як склалася подальша доля цієї моделі, якби рівно 40 років тому, в 1975 році, не відбулася знакова подія, що надала новий поштовх роботі над проектом. Про позашляховика, що готується, дізнався іранський шах Мохаммед Реза Пехлеві. Ознайомившись із прототипом, шах зробив справді королівський жест, замовивши одразу 20 тисяч таких машин для своєї армії. Щоправда, довести розпочату справу до кінця шаху не вдалося – державний переворот, що стався в Ірані, змусив його рятуватися втечею до США. Новий іранський уряд відмовився виконувати умови контракту, проте керівництво концерну Daimler-Benz, який витратив значні кошти на підготовку позашляховика до серійного виробництва, і навіть вибрав для нього місце під будівництво нового заводу в австрійському Граці, назад назад не було.
Автомобіль випускався у трьох варіантах: універсал із довгою та короткою базою, а також кабріолет. Невибагливий дизайн кузова, продиктований можливістю здійснення кузовного ремонту найпростішими пристроями, не псував вигляд позашляховика, а навпаки, надавав йому брутальності.
Автомобілі з перших партій не потрапили до приватних рук, а вирушили служити в армію. Спочатку G-class випробували австрійські військові, потім естафету перехопили їхні колеги з Німеччини, Аргентини, Норвегії, Швейцарії та інших країн.Простим покупцям машина теж припала до душі, причому незабаром за обсягом виробництва «цивільні» версії обігнали армійські.
Згодом Gelandewagen став бути схожим на військовий автомобіль дедалі менше: у переліку його обладнання з'явилися такі опції, як автоматична коробка передач, кондиціонер, шкіряний салон, легкосплавні диски. Автомобіль отримав сучасні системи безпеки: ABS, ESP, Ейрбег. За нього взялися тюнінгові контори, включаючи і придворне мерседесівське ательє AMG, а також компанії, що займаються бронюванням автомобілів.
Найвідомішим броньованим Mercedes-Benz G-class став «папамобіль», виготовлений у 1980 році для Папи римського Івана Павла II: у задній частині кузова цієї машини було встановлено купол із кулестійкого скла. Ну а в Україні ця модель отримала честь стати наближеною до «престолу», поповнивши президентський автопарк.