Метеорит Гоба
Дуже великі метеорити падають на Землю не дуже часто і щоб побачити найбільший із них, потрібно не поспішати в музей, а побувати на фермерському полі, що знаходиться на південному заході Африки, в Намібії, неподалік містечка Гротфронтейн. Там можна побачити знаменитий залізний метеорит Гоба, розміри якого один на три і на три метри, об'єм - дев'ять кубічних метрів, а маса - шістдесят тонн. Він спочиває на тому самому місці, куди впав дуже давно – вісімдесят тисяч років тому. З місця цей метеорит, через його величезну вагу, зрушити неможливо.
Склад цього «прибульця» — вісімдесят відсотків заліза, шістнадцять — нікелю, один — кобальту, а інших елементів теж припадає один відсоток. Гігант довгий час знаходився під шаром землі, поки в 1920 році його випадково плугом не зачепив місцевий фермер Якоб Брітс при оранні ділянки савани, що належить йому. Ім'я знахідка отримала саме від назви цього фермерського господарства – «Hoba West Farm». І хоча при падінні метеорит Гоба, за розрахунками, зробленими вченими, важив шістдесят шість тонн, він зменшив у вазі майже шість тонн. Сліди спилів свідчать про величезний інтерес до цього каменю дослідників, які докладно вивчають цього небесного гостя, а також руку до нього доклали і численні туристи, які прагнуть відвезти з собою на згадку шматочок метеорита, як унікальний сувенір. Також над ним і попрацювала багатовікова ерозія.
Крім того, щометеорит Гоба є одним із найбільших відомих метеоритів, що впали на нашу планету, він вважається найбільшим шматком заліза природного походження, що дає право ще раз переконатися в його позаземному походженні, оскільки на Землі залізо у такій формі в природі нетрапляється.
Загадок у Гоби хоч греблю гати. По-перше, дивує незвичайна форма метеорита: космічні «прибульці» у формі майже зразкового паралелепіпеда – нечасті гості на нашій планеті. По-друге, рідкісна для таких об'єктів текстура поверхні – досить гладка і майже плоска. І, нарешті, ще одна біла пляма, яка не дає спокою вченим: як могло статися, що брила такої форми і розмірів дісталася поверхні землі, не розбившись від опору повітря на сотні дрібніших осколків під час польоту крізь земну атмосферу?
Крім своїх розмірів та унікального складу, цей небесний мандрівник поставив вченим загадку щодо свого падіння, адже він не залишив не кратера, ані інших наземних слідів космічної катастрофи. Деякі вчені вважають, що падіння могло відбуватися під дуже маленьким кутом, тому посадка відбулася м'яко, метеорит приземлився цілим і неушкодженим. Однак, багато хто вважає, що це сталося так давно, що сліди могли просто згладитися природними геологічними процесами, тобто ґрунтовно попрацював час.
Наука, щоправда, не надто обтяжує голову подібними нюансами, оскільки за 80 тисяч років (саме стільки нашому «космічному прибульцю») всякі сліди цілком могли затертися природними геопроцесами.
Напевно, якби метеорит важив поменше, його відкинули б убік і ніхто б про нього не дізнався, але брилу вагою 66 тонн пересунути не так просто. Таким чином, небесний камінь потрапив у фокус уваги відповідних наукових кіл, а з ним і громадськості в цілому. Підвищена цікавість не принесла бідному Гобі нічого хорошого – всього за 30 років туристи, фермери та наукові кола зрубали 6 тонн з поверхні метеорита на сувеніри та зразки для дослідів. У 1955 році урядтодішньої Південно-Західної Африки вирішило припинити неподобство і оголосило, що відтепер Гоба – не «простокамінь», а національний пам'ятник, хоча користі від такого оголошення було не надто багато, щоб не сказати взагалі ніякого. У 1985 р. приватна контора «Rossing Uranium Ltd.» з власної кишені виділила деяку суму на посилення охоронюваності об'єкта національного значення, а через три роки власник і метеорита та землі під ним і ферми «Hoba West», перейнявшись тими ж загальнонаціональними ідеями, передав Гобу та все довколишнє державі. Держава поквапилась, облагородила панораму, провела благоустрій, приструнила туристів і таким чином звела нанівець зазіхання на тонни дорогоцінної залізовмісної руди. Тож тепер Гоба лежить собі спокійно, демонструючи глядачам чотири із шести своїх сторін. До речі, його за всю історію з місця ніхто не зрушував, він знаходиться точно на місці свого падіння. І ще – це найбільший у світі шматок заліза природного походження, тож Гоба – подвійний рекордсмен.
Вага сьогодні – 60 тонн (початковий 66 тонн), обсяг сьогодні – 9м3, розміри – 2,7×2,7×0,9 метрів, склад – 84% залізо, 16% – нікель з домішкою кобальту.
Цікавий факт: якби метеорит був меншим і не важив шістдесят шість тонн, то фермер, який його знайшов, просто відкинув камінь, що заважав йому вбік, але таку брилу пересунути було не просто, саме тому вона зацікавила відповідні наукові кола та громадськість. Згодом унікальний камінь міг розійтися на сувеніри, але в 1955 уряд Намібії рішуче припинив таке розтягування чудової знахідки і проголосив метеорит Гоба національним пам'ятником. Щоправда, належного ефекту це не справило і відколювання від нього шматочків «на згадку»продовжувалося.
У 1985 році приватна компанія "Rossing Uranium Ltd." за власний кошт найняли посилену охорону для збереження національного надбання. Ще через три роки власник ферми «Hoba West Farm», а з ним і землі, і самого метеорита, перейнявшись загальнонаціональною ідеєю, передав все це своє майно державі. Держава, у свою чергу, облагородила його, провела благоустрій, обгородила і таким чином перетворила це місце на жвавий туристичний центр. Бажаючі, за певну плату, можуть підійти до прибульця з космосу, доторкнутися до нього і сфотографуватися, піднявшись на цього подвійного рекордсмена – найбільшого у світі метеорита та брилу заліза.