Методи визначення жувального тиску
Як було зазначено, жувальні м'язи при скороченні можуть розвивати сумарну силу 390 кг. Величина абсолютної сили жувальних м'язів обчислена шляхом множення фізіологічного діаметра всіх жувальних м'язів на коефіцієнт Джонсона-Вебера (10 кг на 1 см 2 діаметра м'яза). Абсолютна сила жувальних м'язів, як і інших, мабуть, розвивається лише в хвилину небезпеки чи емоційного стресу. У повсякденному житті людині немає потреби при розжовуванні їжі розвивати таку силу. Тому дослідників цікавить головним чином жувальний тиск, який розвивається на певній ділянці для відкушування та руйнування їжі відповідної консистенції (м'ясо, хліб, сухарі та ін.). Важливо також знати витривалість пародонту певних зубів до жувального тиску, що дозволило б орієнтуватися у допустимому навантаженні його при протезуванні різними протезами.
Витривалість пародонту вимірюють за допомогою спеціальних приладів.
рів званих гнатодинамометрами. Вперше прилад цього типу був запропонований в 1893 р. Блеком (рис.16), який створив два апарати для дослідження жувального тиску: один для визначення тиску в ротовій порожнині, а другий - для вимірювання сили, необхідної для роздавлювання окремих видів їжі поза порожнини рота.
Останніми роками запропоновано нові конструкції гнатодинамометрів, сприймаючим пристроєм яких є тензодатчики (І-С.Рубінов, Л.М.Перзашкевич, Д.П.Конюшко та А.І.Драбкін).
Витривалість пародонту зубів верхньої та нижньої щелеп у кілограмах (по Габеру)