Місце статинів та антагоністів кальцію у первинній та вторинній профілактиці ішемічного інсульту.

Мал. 1. Вторинні кінцеві точки дослідження ASCOT-BPLA. Фатальний та нефатальний інсульт (а), всі серцево-судинні події (в), серцево-судинна смертність (с), загальна смертність (d).

Мал. 2. Відносний ризик розвитку коронарних подій у різні періоди спостереження у ASCOT-LLA. *Кількість подій на 1000 людиноліт.

Мал. 3. Відносний ризик розвитку інсульту у різні періоди спостереження у ASCOT-LLA. *Кількість подій на 1000 людиноліт.

Мал. 4. Вплив аторвастатину на рівень ОХС (а) та ХС ЛПНЩ (b) у дослідженні ASCOT-BPLA.

Мал. 5. Вплив аторвастатину порівняно з плацебо на кінцеву точку в дослідженні ASCOT-BPLA при застосуванні амлодипіну (а) та атенололу (b).

Таблиця 1. Відносний ризик первинних та вторинних кінцевих точок у дослідженні SPARCL

Кінцеві точки	Аторвастатин (n=2365)	Плацебо (n=2366)	p*	HR (95% CI)	p
Первинні кінцеві точки
Нефатальний або фатальний інсульт	265 (11,2%)	311 (13,1%)	0,05	0,84 (0,71-0,99)	0,03
Нефатальний інсульт	247 (10,4%)	280 (11,8%)	0,14	0,87 (0,73-1,03)	0,11
Фатальний інсульт	24 (1,0%)	41 (1,7%)	0,04	0,57 (0,35-0,95)	0,03
Вторинні кінцеві точки
Інсульт або ТІА	375 (15,9%)	476 (20,1%)	0,77 (0,67-0,88)
ТІА	153(6,5%)	208 (8,8%)	0,004	0,74 (0,60-0,91)	0,004
Великі серцево-судинні події	334 (14,1%)	407(17,2%)	0,005	0,80 (0,69-0,92)	0,002
Примітка. Вважається лише перша подія для хворого. Достовірність відмінностей вважається за логарифмічним тестом. Кількість хворих у субгрупах відрізнялася від загального, включених у дослідження, оскільки багато хворих мали множинні явища. Реваскуляризація стосувалася коронарних, сонних та периферичних судин. *Достовірність між хворими, які отримували аторвастатин або плацебо.

Таблиця 2. Вплив аторвастатину та плацебо на фатальну ІХС та нефатальний інфаркт міокарда, фатальний та нефатальний інсульт при амлодипіновому та атенололовому режимі лікування

---