Мусульмани Грузії
Грузія традиційно вважається найбільшою мультиетнічною і мультиконфесійною країною в Закавказзі.
Якщо в Азербайджані більшість населення становлять мусульмани-шиїти зі значною часткою відсотка мусульман-сунітів, а у Вірменії переважають прихильники ААЦ (Вірменської Апостольської Церкви), то в Грузії картина інша. Після розвалу СРСР Грузинська православна церква посилила свій вплив у країні. Відкрилися нові храми, було реконструйовано старі церкви, рівень релігійності серед місцевого населення інтенсивно зріс. Більше того, в деяких регіонах, де місцеві грузини-мусульмани становили більшість населення, відбувся процес повернення до християнства. Так сталося, зокрема, в Аджарії, регіон, який тривалий час перебував під турецьким впливом і звідки постійно відбувався відтік місцевих грузин-мусульман до Туреччини. Так звані "грузинські мухаджири" заселили цілі прибережні райони турецького Причорномор'я від Синопу до Хопи. Пік мухаджирства серед грузинів, що борються проти українського впливу, припадає на кінець XIX—початок XX ст., коли цілі села в Аджарії та Месхетії спорожніли внаслідок переселення місцевих мусульман до Туреччини. Причому переселення не мало примусового характеру. Мешканці самі обирали майбутній ареал проживання. У Туреччині грузини - мусульмани називаються етнонімом "гюрджі" а самі місцеві грузини називають себе "шавшетцями", "імерхевцями" або виступають під збірною назвою "чвенебурі". Так чи інакше, процес переселення мусульман Грузії вплинув на релігійний склад населення і кількість місцевих мусульман різко зменшилася. Зменшилася кількість грузинських мусульман і внаслідок депортації турків-месхетинців у 1944 році. Турки-месхетинці спірнийетнічний елемент, який також зазнав сильного турецького впливу. До цього часу науковий світ неспроможна з'ясувати етногенез цієї групи. Антрополігічно турки-месхетинці належать до кавкасіонського типу, проте, за мовою вони тюрки. Більшість фахівців вважають турків-местехінців нащадками автохтонного населення регіону Месхетія, які змішалися із тюркськими племенами.На сьогодні в Грузії проживає близько 5000 турків-месхетинців, які в основному суніти. Примітно, що більшість з них на даний момент не проживає в Месхетії, де до сталінських депортацій були сотні сіл турків-месхетинців. Грузинський уряд розселяє, бажаючих повернутися до Грузії турків-месхетинців дисперсно, щоб не створювати ареали компактного проживання месхетинських мусульман.
До 1950 років минулого століття з Грузії виїхало багато курдів-мусульман. Курди нині живуть лише в Тбілісі, мала частина в Кахетії та місті Батумі. За оцінними даними, кількість курдів у Грузії становить приблизно 5000 осіб.
На сьогоднішній день кількість мусульман у Грузії становить за різними оцінками до 450 000 осіб. Більшість із них це місцеві азербайджанці-шиїти, які проживають на південному сході країни в районах Гардабані, Марнеулі, Дманісі, Болнісі, а також у Тбілісі.Тільки у регіоні Квемо-Картлі проживає понад 200.000 азербайджанців. Другу групу прихильників ісламу становлять власне грузини-мусульмани регіону Аджарія. Останні проживають у гірських районах колишньої автономії, особливо у Хуло та Хелвачаурі. Багато хто з них прийняв назад християнство вперше роки правління президента Михайла Саакашвілі.Їх число (мусульман-аджарців) за попередніми даними, становить 115.000 чоловік. Грузини-мусульмани Аджарії практично всі суніти. ЗначнеЧисло мусульман проживає і в регіоні Кахетія. Там є компактні села проживання азербайджанців, чеченців-кистинців та аварців.Кількість мусульман в Кахетії за останнім переписом населення оцінюється в 51.000 чоловік. Серед мусульман Кахетії виділяються аварці, а точніше аваромовні народи-біжтинці і гінухці, які проживають у трьох селах Кахетії в Тіві, Сарусо і Чантліскурі. Частина аварців Грузії згодом влилася в азербайджанське етнічне середовище. Це аварці сіл Кабалі та Караджала, які мешкають у Лагодехському районі Грузії. Нині за самосвідомістю та мовою вони азербайджанці, проте, на відміну від азербайджанців-шиїтів, сповідують іслам суннітського штибу.
Чеченці-кистинці історично проживають компактно у панськіх ущелинах. В результаті військових дій у Чечні з 1990 по 1995 рр. до Панскіської ущелини перебралися й інші чеченські біженці. Частина їх у наступні роки емігрувала на Захід.
Грузини мусульмани проживають також у Гурії та в Самцхе-Джавахетії. У регіоні Гурія проживає також інша картвельська мусульманська етнічна спільність – лази. Лази з мови вважаються мегрелами, проте за релігією переважно мусульмани-суніти і проживають окрім нинішньої території Грузії в приморських та західних районах Туреччини. Їхня чисельність у Туреччині коливається від 500.000 до 2 млн. чоловік. Варто зазначити, що влада Грузії часів Саакашвілі заохочувала переселення турецьких грузинів на історичну батьківщину.Понад 10.000 турків грузинського походження вже отримали грузинські паспорти. Проте нинішня влада країни не продовжує практику роздачі грузинських паспортів турецьким грузинам, оскільки є побоювання, що співвітчизники з Туреччини вплинуть на релігійну складову демографії. Протидуться цій тенденції і представники грузинськогоправославного духівництва.
За останні роки до Грузії переїхали сотні іранських грузинських мусульман-шиїтів чи так звані “ферейданці”. Ця етнічна група грузинів опинилася в Ірані під час правління Шах-Абаса Великого. Останній силою переселив грузинів, що мешкають у Кахетії, та поселив їх у районі Ферейдану. Примусове переселення вплинуло на подальшу долю “ферейданських грузин”. Більшість асимілювалася з персами, і лише частина їх зберегла історичну пам'ять. З Азербайджану до Грузії переселилися також незначні групи грузин-мусульман, так звані “інгілойці”, які традиційно проживають у західних районах сусідньої країни.
Крім вищезгаданих етнічних груп у Грузії є й інші мусульманські етнічні громади. Це татари, лакці, лезгіни, мусульмани абхази, вірмени-мусульмани, яких називають ”хемшилами”, етнічні турки, араби та перси.
Загалом міграційні процеси серед мусульман Грузії протікають паралельно із загальними міграційними тенденціями, що відбуваються в країні. Останніми роками до Грузії переселилися як етнічні грузини-мусульмани з Туреччини та Ірану, а й араби, перси, і навіть етнічні турки. З іншого боку з Грузії виїхали деякі групи чеченців, азербайджанців та аварців.
У країні діють мечеті, медресе та ісламські організації.