Найважливіші битви Другої світової війни, українська сімка
Друга світова війна велася на території 40 країн, у ній брало участь 72 держави. У 1941 році Німеччина мала найсильнішу армію у світі, але кілька переломних битв привели Третій Рейх до поразки.
Битва за Москву (зрив бліцкригу)
Битва за Москву показала: німецький бліцкриг провалився. У цій битві загалом брало участь понад 7 мільйонів людей. Це більше, ніж у Берлінській операції, включеної до Книги Гіннесса як найбільша битва Другої світової, і більше, ніж сили противників на західній ділянці фронту після висадки в Нормандії.
Битва за Москву стала єдиною великою битвою Другої світової війни, яка була програна вермахтом за його загальної чисельної переваги над противником.
Допомогла перемозі над ворогом і проста вчителька з Червоної галявини Олена Горохова, яка повідомила командування Червоної армії про передислокацію німецьких частин із далекобійними артилерійськими батареями.
Внаслідок контрнаступу під Москвою та загального наступу німецькі частини було відкинуто на 100—250 км. Повністю були звільнені Тульська, Рязанська та Московська області, багато районів Калінінської, Смоленської та Орловської областей.
Генерал Гюнтер Блюментрит писав: «Тепер політичним керівникам Німеччини важливо було зрозуміти, що дні бліцкригу канули у минуле. Нам протистояла армія, яка за своїми бойовими якостями набагато перевершувала всі інші армії, з якими нам колись доводилося зустрічатися на полі бою. Але слід сказати, що й німецька армія продемонструвала високу моральну стійкість у подоланні всіх лих та небезпек, що обрушилися на неї».
Сталінградська битва (корінний перелом)
Сталінградська битва була головною переломною битвою Другоїсвітової війни. Радянське військове командування ясно дало зрозуміти: за Волгою землі немає. Цікавими є оцінки цієї битви і тих втрат, які зазнав Сталінград зарубіжних істориків.
У книзі «Операція вижити», що побачила світ у 1949 році і написана відомим американським публіцистом Хесслером, якого складно запідозрити в проукраїнській позиції, вказувалося: «За оцінкою дуже реалістичного вченого доктора Філіпа Моррісона, потрібно було б принаймні 1000 атомних бомб, щоб причини збитки, завдані лише під час однієї Сталінградської кампанії. Це значно більше за ту кількість бомб, яку ми накопичили після чотирирічних невпинних зусиль».
Сталінградська битва була боротьбою виживання.
Битва на Курській дузі (перехід ініціативи до Червоної армії)
Перемога у битвах на Курській дузі мала кардинальне значення з низки чинників. Після Сталінграда у вермахту був ще один шанс змінити ситуацію на Східному фронті на свою користь, Гітлер покладав на операцію «Цитадель» великі надії та заявляв, що «Перемога під Курськом має стати факелом для всього світу».
Важливість цих боїв розуміло й радянське командування. Червоній армії було важливо довести, що вона може здобувати перемоги не лише під час зимових кампаній, а й улітку, тому в перемогу на Курській дузі вкладалися сили не лише військових, а й цивільного населення. У рекордні терміни, за 32 дні, було збудовано залізницю, яка з'єднала Ржаву та Старий Оскол, названа «дорогою мужності». На її будівництві вдень та вночі працювали тисячі людей.
Переломним етапом Курської битви стала битва під Прохорівкою. Найбільша танкова битва в історії, понад 1500 танків.
Спогади про той бій досі вражають. Це бувсправжнє пекло.
Командир танкової бригади Григорій Пенежко, який отримав Героя Радянського Союзу за цей бій, згадує: «Ми втратили відчуття часу, не відчували ні спраги, ні спеки, ні навіть ударів у тісній кабіні танка. Одна думка, одне прагнення - поки живий, бий ворога. Наші танкісти, які вибралися зі своїх розбитих машин, шукали на полі ворожі екіпажі, які теж залишилися без техніки, і били їх з пістолетів, схоплювалися врукопашну…».
Битва за Кавказ (збереження радянської нафти, визволення Чорномор'я)
Саме за бої над Кубанню першої Зірки Героя Радянського Союзу був удостоєний Олександр Покришкін, майбутній тричі Герой Радянського Союзу та маршал авіації.
Арденнська операція (зрив «останнього бліцкригу» вермахту)
Незважаючи на те, що ініціатива спочатку була у союзників, німці добре підготувалися до Арденнів. Час початку наступу був вибраний з урахуванням того, щоб авіація союзників не могла надавати підтримку з повітря. Також німці пішли на хитрість: усіх, хто знає англійську мову, перевдягнули в американську форму і під керівництвом Отто Скорцені створили з них штурмові загони, щоб вони сіяли паніку в американському тилу. Частина «Пантер» була замаскована під американські танки, на них навісили фальшборти, зняли з гармат дульні гальма, закрили вежі листовим залізом і намалювали на броні великі білі зірки.
З початком наступу «фальш-пантери» рвонулися в тил американських військ, але хитрість німців була «розкушена» через дурість. Хтось із німців попросив про заправку і сказав замість "gas" "petroleum". Американці так не казали. Диверсанти були розкриті, а їхні машини спалили з базуків.