Навіщо ви погасили світло?
Навіщо ви погасили світло?
«Навіщо ви погасили світло?»
Я раптом відволікся від своїх думок і сповільнив крок.
«Навіщо ви погасили світло?» Хм, ніби не почулося. Дивно хто це може бути? Була вже, як заведено говорити, глибока ніч, тож потопаючи в темряві, я не одразу роздивився постать людини, що стояла метрів за десять. Я зупинився та прислухався.
"А навіщо ви його погасили?"
«Навіщо світло погасили?»
Він говорив ці слова таким дивним тоном, так щиро дивуючись. При цьому голос незнайомця був суворим.
«Навіщо світло погасили?»
Кому він? Я вже бачив, що людина дивилася не на мене, а зверталася кудись у бік багатоповерхового будинку, під вікнами якого ми були. Я глянув на цей будинок. Будинок був темний. Жодне вікно не світилося. Мабуть, усі спали.
«Навіщо ви погасили світло?»
Світло погасили. Погасили та лягли спати. А хтось зовсім відсутня вдома. Отже, йдучи погасив світло, як учить старе правило. Чорт забирай, адже кожен! Уявіть собі, кожен мешканець лежить у цей момент у темряві! В темряві. Погасили світло.
«Навіщо ви погасили світло?»
Наближаюся до того чоловіка. Ще кілька кроків і зможу торкнутися його плеча.
«Навіщо ви світло погасили?»
Роблю крок вперед, вдихнувши північний вітер. «Навіщо ви погасили світло?», — вимовляю тихо, хрипкувато.
«Навіщо ви погасили світло?» — повторили ми вже на пару, дуетом із моїм незнайомцем.