Назва Відзаходу сонця до світанку

Так, я сама пішла. Пішла від тебе. Можливо, образила, до того ж дуже сильно. Вибач, але ти і, правда, холодний. І всеж. ти мені потрібен. Хочеться кричати, а виходить лише шепіт. Прошу, ти тільки не забувай мене.

Від заходу до світанку Разом десь в обіймах сну А з розбігу, відкриваючи очі Я прокидаюся одна Знову прокидаю одна Знову одна

А ночами. Тієї ночі, коли я все-таки засинаю, мені сняться сни про тебе, про нас Тоширо. І я розумію, що це лише сон, але. Так не хочеться прокидатися!

Птахи крик Падаючи, вривається в сон Б'ється під замком На раз, два, три Лови, я тут з усіх боків Або відпусти

Але настає ранок, прокидається все і мені доводиться прокидатись і прощатися з тобою. Можливо назавжди. надто боляче! Прошу повернися, пробач мені! Ну, або хоча б зроби так, щоб ти мені не снився.

Знову ці сни. Коли ти ще був поряд. Але ти пішов. а я лишилася. Так боляче, так несправедливо. Вже Лютий, а ти пішов аж у Вересні і досі не повернувся. Боляче, прикро.

І кожен день однаковий - будинок-школа-футбол-будинок, будинок-школа. А ти все не повертаєшся. А весна майже скінчилася! Щодня все менше вірю в те, що ти прийдеш, але надія. Надія все одно живе.

І ось я знову одна. Перший день літа, а знаєш, стільки хлопців хотіли зі мною зустрічатися, а я все відмовляла, на тебе чекала, дура! Ти не прийшов, і надії майже нема. Хм, а поряд зі спортивним майданчиком стоїть хлопець. ти! Трохи виріс, змінився. але ти! Стоїш і посміхаєшся трохи винною усмішкою. А знаєш? Мені більшого й не треба. тільки щоб ти був поруч.