Не тільки одяг у гардеробі – The Vyshka
Серію статей Невидимої Вишки буде присвячено співробітникам НДУ ВШЕ, які постійно поряд з нами, але ми часто просто не помічаємо їх. Зайшов у корпус, здав куртку, отримав бирку і пішов на пари – типовий ранок студента, але сьогодні ми поговоримо про тих, чий день починається рівно з точністю до навпаки.
Хто:Артур В'ячеславович Гаврилов
Місце роботи: Великий Трьохсвятительський, 3
Стаж роботи:8 місяців
Раніше я працював у іншому корпусі, на Римській. Так сталося, що начальство перевело сюди.
Тут часу вільного особливо немає, весь час є чим зайнятися: хтось приходить, йде, – не розслабишся.
Тут ще кожен Божий день відбувається щось кумедне.
Ось, наприклад, зовсім недавно дівчина шукала перепустку, тримаючи її в руці.
Вивернула сумку, вивалила прямо тут усі свої речі на стійку. Я її питаю: Що Ви шукаєте? Вона відповідає: «Та студентський втратила». "Так він же у Вас у руці", - відповідаю. І так от увесь час.
Студентів у гардероб не пускаємо. Зараз життя дороге: у когось шуба за 250 тисяч, у когось куртка за 35 рублів. Наша робота – це ще й своєрідна охорона речей.
Хто:Ірина Леонідівна
Місце роботи:корпус на Хитрі (Хітровський провулок)
Стаж роботи:8 років
За першим дипломом я інженер-електронік. Працювала в інформаційно-обчислювальному центрі московської залізниці з апаратурою, що стоїть у касах. Другий диплом логопед, працювала у дитячому садку.
Я технар. Математика – мій улюблений предмет. Просто натрапила на можливість спробувати щось нове і я зважилася, пішла до педагогічного університету. А коли пішла на пенсію, то прийшлапрацювати вгору.
Раніше я працювала в корпусі на Великому Трьохсвятительському провулку, потім перевели сюди. У тому корпусі у гардеробі інші гачки. Тут гачки – просто мрія! Є і пальто, і головного убору.
Була ситуація, коли я випадково забруднила чуже пальто. Попросили повісити пакетик, він був брудний, з'їхав і забруднив сусіднє пальто. Мені це пальто довелося випрати.
А тепер я просто не вішаю пакети поряд із куртками. Я ж не можу розглядати кожен пакетик, щоб зрозуміти брудний він чи ні, а попереджати про це кожного, на жаль, немає часу.
Ми не надаємо одяг без номерка. Була нагода, коли дівчині терміново знадобилося пальто, щоб вийти на вулицю, але номерка при собі в неї не виявилося. Я сказала, що не можу видати їй його, так вона почала верещати, мовляв номерок на 4 поверсі і за ним вона не підніматиметься. Кричала так, що прибігли охоронці та буфетниця, але я стояла на своєму. У результаті дівчина пішла.
Під час пар я вчу скоромовки. Це допомагає розвивати пам'ять та мовлення. Ще я дуже люблю танці, але я не мав можливості ними займатися, так що це залишилося моєю блакитною мрією.
Мене дуже розслаблює танцювальна музика і іноді ввечері поки ніхто зі студентів не бачить я прямо тут у коридорі повторюю вальсові повороти.
Цікаво спостерігати за студентами, як вони зустрічаються, обіймаються, чепуряться біля дзеркала. Усі такі молоді та красиві. Мені дуже подобається тут працювати і я хотіла б тут залишитися.
Хто:Юлія Павлівна
Місце роботи:Малий Трьохсвятительський
Я взагалі за освітою інженер-технолог.
Коли вийшла на пенсію, ще довго продовжувала працювати за професією, а потім вирішила відпочити і прийшла сюди. Найцікавіше вроботі – це ви, студенти, спілкування з вами. Мені подобається спостерігати за життям університету.
Під час пар, коли нікого немає, зазвичай читаю класику. Нині взяла із собою книгу про Булгакова. Це щось нове для мене дуже цікаво.
Взагалі я вже в такому віці, коли проблем у роботі особливо не маю, до всього звикла. Хоча молодь здатна на всяке, звісно.
Єдине лихо – це забуті речі. Щось втрачають, потім летять із очманілими очима.
Хто:Сергій Олексійович
Місце роботи:корпус на Малому Гніздниківському провулку 4 (на Гнізді)
Стаж роботи:2 дні
У мене вища освіта: інженер-технолог, навчався у Московському технологічному інституті, працював на заводах на керівних посадах, але настав час виходити на пенсію, і я знайшов підробіток.
На новому місці я лише два дні. Смішні історії застати ще не встиг, але про втрачені номерки та залишені речі чув.
Регулярно залишають парасольки і навіть куртки, одна вже 2 тижні висить. Я приходив влаштовуватися на роботу, вона була, досі ніхто так і не забрав.
Головна проблема курток без петельок у тому, що доводиться вішати за каптур, і тоді матеріал витягується.
У мене багато захоплень, всього потроху. Так як за фахом я інженер-технолог, люблю розбиратися із залізцями, "копатися в гаражі".
Рибалка та полювання хороші, але другорядні захоплення, бо через роботу я не маю на це часу.
Місце роботи:Корпус МІЕМ Строгіно
Стаж роботи:1 рік
Я вже рік працюю в цьому корпусі, і мені тут дуже подобається. Цікаво спостерігати за студентами, як вони спілкуються, чим займаються у перервах. Дивно, що ніхто не б'ється, адже у моїй рідніймісті підлітки часто лаються, а тут усі такі добрі, товариські та з повагою ставляться до інших.
Цікаво, що в корпусі навчаються переважно хлопчики. У дні, коли приходять інші факультети, співвідношення дівчаток і хлопчиків майже зрівнюється, а в інший час, можна сказати, що ми працюємо з чоловічим колективом.
Діти часто втрачають номерки. Минулого року ми не вживали жодних заходів, а тепер, хто втратив номерок, доводиться йти до коменданта і писати заяву. Добре, якщо студент знайде та принесе номерок, інакше доведеться замовляти нові. Ще студенти часто забувають пакети, шапки та рукавички. Весь цей час зберігається в нас, а потім ми віддаємо це ключниці.
Для мене куртки без петельок не є проблемою, бо студенти самі в таких випадках просять вішати куртку за капюшон.
Під час пар займаюся збиранням. Минулого року студентів було менше і я слухала музику чи дивилася фільми, а цього року вільного часу майже немає, хлопці часто забирають куртки, щоб кудись вийти, провітритися, тож сидіти без діла майже не доводиться.
Найближчим часом хотіла б почати вчитися, але поки що працюю. Влітку планую піти на курси манікюру.
Текст і фото: Валерія Усталова та Дар'я Болгова
Якщо Ви знайшли помилку, виділіть її та натиснітьShift + Enter абонатисніть сюди, щоб поінформувати нас.