Низька людина та шляхетний чоловік
Низька людина та шляхетний чоловік - розділ Релігія, Проблеми людини у конфуціанстві. Людина та природа в Чань-буддизмі Низька Людина І Шляхетний Чоловік. Як же пов'язуються між собою положення До.
Людині мало мати деякі якості, треба ще вміти їх застосувати, сконцентрувавши волю і регулюючи свою поведінку. Очевидно, Конфуцій має на увазі саме таке трактування природи людини. Тоді стає зрозумілим, як за схожості вроджених якостей люди виявляються представниками різних верств, визначених моральним статусом. Оскільки здібності людей регулювати свою поведінку визнаються різними від природи, кожному прошарку пред'являються особливі вимоги і наказуються різні правила поведінки.
Конфуцій пов'язує громадське становище людини над багатством чи знатністю, і з його моральної характеристикою. Конфуцій дає розгорнутий образ людини, що відповідає конфуціанським моральним заповідям. Це цзюнь-цзи шляхетний чоловік, якому протиставляється низька людина. Низька людина не має належного знання, тому її поведінка не регулюється етикетом.
Кун-цзи сказав Благородний чоловік боїться трьох речей він боїться неба, великих людей і слів досконалих. Низька людина не знає веління неба і не боїться її, зневажає високих людей, які займають високе становище, залишає поза увагою слова мудрої людини. Низька людина виявляється негуманною, тобто нездатною правильно поводитися з людьми. Є шляхетні мужі, які не мають людинолюбства, але немає низьких людей, які б мали людинолюбство.
Гуманність залишається прерогативою шляхетного чоловіка, здатного та зобов'язаного чинити належним чином інакше всі справи засмутяться. 5. Достойний правитель На благородного чоловіка Конфуційпокладає відповідальність за підтримання порядку у Піднебесній. Виходячи з цього, особливого значення Конфуцій надає опису правителя, котрим гуманність перетворюється на вміння розбиратися у людях, відрізняти гідних від негідних і керувати ними, подаючи хороший приклад. Відповідаючи на запитання про те, чи варто вбивати людей з метою покращення управління державою, Конфуцій заявив Навіщо, керуючи державою, вбивати людей Якщо ви будете прагнути добра, то й народ буде добрим.
Мораль шляхетного чоловіка подібна до вітру мораль низького чоловіка подібна до трави. Трава нахиляється туди, куди дме вітер. Конфуцій не пояснює, звідки береться гідний імператор. Ймовірно, він вважає його таким самим виявом загальної закономірності, як і будь-яку річ у природі.
З контексту ясно, що подібний талант не можна сформувати, але його можна виявити, щоб людина, яка володіє ним, зайняла належне місце в державі. Звідси своєрідність системи іспитів посаду, які передбачають лише добір найдостойніших, але з виховання чи навчання їх. Імператор може стати шляхетним чоловіком, якщо відповідає певним вимогам. При цьому Конфуцій наголошує, що влада повинна перебувати в руках верховного правителя, сина Неба, а не сановників, бо він несе відповідальність за підтримку природного ходу речей, що забезпечує державну стабільність.
Коли в Піднебесній панує дао, ритуал, музика, накази на каральні походи походять від сина неба. Коли в Піднебесній панує дао, то правління вже не знаходиться в руках у сановників. Коли в піднебесній панує дао, то простолюдини не нарікають. Ідеальне правління не залежить від того, які державні заходи здійснює правитель, а від того, що представляє він собою і яквін поводиться Якщо особиста поведінка тих, хто стоїть на верху, правильно, справи йдуть, хоча і не віддають наказів.
Якщо ж особиста поведінка тих, хто стоїть нагорі, неправильна, то хоча наказують, народ не кориться. В ідеалі така форма правління не пов'язана із навмисними діями. Управління здійснюється начебто само собою. Отже, ідеальну форму правління Конфуцій пов'язує з підтримкою природного і незмінного порядку речей через недіяння увей гідного правителя, однією лише своєю поведінкою, що заповнює відсутні ланки загальних зв'язків відповідно до дао, що уникає приватних намірів і надуманих дій. У цьому близькість світоглядних засад Конфуція та даосизму, хоча з низки питань ці вчення були антиподами.
Такий ідеальний вигляд імператора. А як на практиці чи є однозначна відповідність між високою мораллю і високим постом Судячи з того, як наполегливо Конфуцій наголошує, яким має бути правитель, йому ясно, що збігу тут немає. Тому характеристика шляхетного чоловіка служить Конфуцію та самостійним завданням, відмінним від питання про найкраще управління державою.
У цьому першому плані виходить ставлення шляхетного чоловіка до знання, його здатність до самостійним і глибоким міркувань. Уточнюючи образ шляхетного чоловіка, Конфуцій протиставляє йому низьку людину. Учитель сказав Благородний чоловік думає про те, як би не порушити закони низька людина думає про те, як би отримати вигоду.
Конфуцій наголошує, що шляхетний чоловік поводиться з урахуванням волі Неба. Його знання не мають корисливої мети. Вони для нього самоцінні та спрямовані на суттєве та загальне, а не на зокрема. Безкорисливе здобуття знань наближає шляхетного чоловіка до стану досконалого. Конфуцій не проводитьпоміж ними жорсткої грані. Деяких древніх правителів він називає досконалими. Очевидно, він пов'язує цей стан із гуманністю як із вищою істиною. Тоді ідеалом поведінки досконалого виявляється спокій, врівноваженість, у чому конфуціанство знову перегукується з даосизмом. 6.