Нові книги – Weekend – Коммерсант
Шарль Фердинан Рамю "Царювання злого духу"
Шарль Фердинан Рамю — класик швейцарської літератури, який дружив з Андре Жидом, який писав лібретто для Стравінського, отримував численні премії за книжки про побут альпійських жителів. Він не те щоб невідомий в Україні. Романи Рамю почали перекладати ще у 20-х та поверталися до них досить часто. Здебільшого для українських видань обирали його щодо реалістичних текстів. Зовсім інша справа цей невеликий роман 1917 про пригоди абсолютного зла.
У невелике гірське містечко приходить людина, яка називає себе Браншю. Він злегка накульгує і дуже чемний. Ідилічне місто йому подобається, незнайомець цікавиться, чи немає вакансії черевичка. Вдалим чином старий черевичок щойно помер. Бранше вселяється в його будинок, приступає до роботи. Жителі спочатку ставляться до нього з недовірою, але незнайомець завойовує серця безмірною дружелюбністю, щедрістю та галантністю. Не подобається він лише міському божевільному, якого, зрозуміло, ніхто не слухає. Варто новачкові встановити з усіма добросусідські стосунки, як навколо починає чинитися негаразд: мре худоба, хворіють діти, благонадійні обивателі б'ють рідних, напиваються, грабують один одного, у кількох жінок трапляються викидні. Дехто починає підозрювати, що без впливу прибульця не обійшлося. Тут розповідь втрачає реалістичні контури. Браншю входить у права антихриста. Далі — темні дива, мор, глад, руйнування, істеричні молебні, жахливі оргії в церкві, ритуали навернення до сатанинської віри, експериментальний апокаліпсис в окремому селі.
Час написання роману дає неправдиві підказки. Легко запідозрити, що "Царювання злого духу" - спроба осмислитизасобами народної легенди трагедії нового століття. Але найдивовижніше тут те, як цей роман написано. Тут немає жодної трансгресії, жодного модерністського діонісійства. Стиль "Царювання злого духу" - напрочуд спокійний, старомодно-розважливий, з дуже швейцарською меланхолійною іронією. (Недарма Рамю дуже цінував Роберт Вальзер, інший великий швейцарець, який писав німецькою, але ніби пов'язаний з ним ледве вловимою інтонацією ввічливого парадоксу.) Він написаний з якоїсь альпійської висоти, звідки нема чого вдивлятися в суєту мирських катастроф. Зло і добро вічні — щоб думати про кінець світу, нема чого виходити з села. Сатана прийде до тебе у вигляді ввічливого шевця, і нічого крім чистоти серця вже не допоможе. Саме ця абсолютна недоречність роману Рамю у будь-якому "справжньому часі" робить його скарбом.
Видавництво Libra Переклад Олексія Воїнова
Олександр Лурія «Маленька книжка про велику пам'ять»
Один із засновників нейропсихології, молодший соратник Виготського та наставник більшої частини вчених, які розвивали в СРСР науку про свідомість, Олександр Лурія, окрім серйозних досліджень, написав кілька книг у жанрі, який сам він називав "романтичною наукою". Це книги-випадки: проблема в них відступає в тінь перед героєм. Нині найвідомішу з них — "Маленьку книжку про велику пам'ять" — випустило видавництво "Спустошитель", яке займається різною радикальною словесністю. Тим самим книга Лурії як би перенесена в літературне поле і починає працювати як чудова проза.
Її герой - Соломон Шерешевський (Лурія називає його просто "Ш."), знаменитий мнемоніст, який десятиліттями зберігав у своїй свідомості нескінченні ряди слів і цифр. Ш. був не просто володарем дивовижної пам'яті, він бувсинестетиком: кожне почуте їм слово набувало кольору, смаку, ритму, породжувало цілу історію, за кожною пропозицією виникав окремий світ. Цей світ хіба що трохи заступав від нього решту, доступну оточуючим реальність. У 30-х, коли неприкаяний мрійник Ш. потрапив у поле зору Лурії та його колег, він став своєрідною зіркою — як для наукового та художнього світу (з Шерешевським багато спілкувався Ейзенштейн, який цікавився таємними законами роботи уяви), так і для простої публіки : він став виступати у цирку, демонструючи "фокуси" свого розуму Але ця адаптація була частковою, за маленькими та безглуздими світами його свідомості будь-який "реальний" успіх губився.
Петер Вольлебен «Таємне життя дерев»
Видавництво Вища школа економіки Переклад Наталії Штільмарк
Данило Дондурей, Лев Карахан, Андрій Плахов «Каннські хроніки»
