Новорічні традиції
В Узбекистані прийнято подавати до новорічного столу велику кількість фруктів. Крім традиційних національних страв неодмінно має бути кавун. Якщо він стиглий та солодкий, то Новий рік буде щасливим.
Багато хто в Узбекистані поки годинник відраховує наступ нового року, намагається встигнути з'їсти 12 виноградинок. Хто виконує цей ритуал, вірить, що загадане бажання обов'язково здійсниться.
За іншою щасливою прикметою, слід розбити всі старі, тріснуті керамічні тарілки перед Новим роком, тоді нічого поганого зі старого року не повториться наступного.
Згідно з народними повір'ями, дуже багато на це свято залежить від приходу до будинку першої людини. Перший гість нового року повинен мати тихий і добрий характер, з гарним почуттям гумору, з добрим ім'ям та репутацією, а найголовніше – мати «щасливу ногу», тобто приносити в будинок удачу.
Ще з давніх-давен в Узбекистані на Навруз влаштовувалися великі народні гуляння, святкові базари, кінні стрибки, собачі та півнячі бої. Багато традицій дожили і до сьогодні.
Головним серед звичаїв святкування Навруза в Узбекистані залишається новорічне частування «сумаляк» – страва, приготовлена на дров'яному вогні з борошна та пророщених зерен пшениці, іноді з додаванням прянощів. Проросле зерно символізує життя, тепло, достаток та здоров'я. Сумаляк є стравою, смаком і насолодою схоже на густий кисіль. Варять його, повільно помішуючи, цілу добу у великих котлах, на дно яких кладуть округлі камінці, щоб сумаляк не пригорав. Приготування сумаляка - стародавній обряд, за традицією цим займаються жінки, причому вони співають частівки-ляпати, танцюють під звуки дойри, розповідають були і небилиці, веселяться і жартують. Готовою стравою частують ріднихта близьких, гостей, сусідів. Вважається добрим знаком, якщо гостю в чашку з сумаляком трапиться камінчик, отже, весь рік до наступного Навруза він буде веселий, щасливий і здоровий.