Об’єкти права інтелектуальної власності у діяльності ВНЗ

Лекція 8.

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

І ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВНЗ

План лекції

8.1. Об'єкти права інтелектуальної власності у діяльності ВНЗ.

8.2. Розпорядження майновими правами інтелектуальної власності у вишах.

8.3. Правове регулювання інноваційної діяльності ВНЗ.

Об'єкти права інтелектуальної власності у діяльності вузу

Безперечним є той факт, що конкурентоспроможність та престиж будь-якого вишу залежать не лише від якості навчання, яку він надає, а й від рівня його наукової та науково-методичної продукції, що створюється у процесі наукової та навчальної діяльності професорсько-викладацького складу та співробітників.

Інтелектуальна, творча діяльність є невід'ємним компонентом діяльності будь-якого вузу, внаслідок якої створюється наукова та інша продукція творчого характеру, що становить його інтелектуальну власність.

Цивільний кодекс України визначаєправо інтелектуальної власності як «право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом».

Виходить, усі вищі навчальні заклади – це центри наукових досліджень, внаслідок інтелектуальної діяльності яких створюються об'єкти інтелектуальної власності.

Дооб'єктів інтелектуальної власностіза Цивільним кодексом України належать:

- літературні та художні твори;

- Компіляції даних (бази даних);

- наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки;

-компонування (топографії) інтегральних мікросхем;

- сорти рослин, породи тварин;

- комерційні (фірмові) найменування, торгові марки (знаки для товарів та послуг), географічні позначення;

Щодовузів об'єктами інтелектуальної власностіостанніх можна назвати:

- Наукові статті, монографії, наукові звіти;

- комп'ютерні програми та бази даних;

- знаки обслуговування (позначення, під яким виступає ВНЗ);

- хрестоматії тощо.

Відповідно дост. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися результатом своєї творчої діяльності. Таким чином, на твори поширюється речове право власності, а отже, ними можна володіти, користуватися та розпоряджатися як майном.

Проте Цивільний кодекс України розмежовує право власності на річ та право інтелектуальної власності.

Зауважимо, що ЦК України не відносить до майна твору (п. 190). Щоб відповісти на питання про те, як співвідносяться речове право власності та право на результат творчої діяльності, слід звернути увагу, що згідно зі ст. 419 ЦК України право інтелектуальної власності та право власності на річ не залежать одне від одного. Тобто. об'єктом користування, володіння та розпорядження можуть бути як носій, на якому записано твір, так і майнові права на твір.

У ст. 418 ЦК України міститься положення про те, що право інтелектуальної власності складається із майнових та немайнових прав. Саме майнові права на твір (право на використання об'єкта права інтелектуальної власності, виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності)власності, виключне право перешкоджати неправомірному використанню об'єкта права інтелектуальної власності та ін.) віднесено ст. 190 ЦК України домайна.

Службовим же твором зазначений Закон називає твір, створений у порядку виконання службових обов'язків відповідно до службового завдання або трудового договору (контракту) між ним та роботодавцем. Написання навчально-методичних посібників, наукових статей тощо є службовим обов'язком викладача, тим паче, якщо така робота включена в навантаження викладача, що відображено в його індивідуальному плані.

Тому, щоб уникнути непорозумінь, у контракті з педагогічним, науково-педагогічним працівником вишу має зазначатися, що майнові права на твори, створені у процесі виконання працівником своїх службових обов'язків, належать вищому навчальному закладу.

---