Оцінка якості поверхні дентальних імплантатів за допомогою СЕМ та ЕРС порівняння п’яти одноетапних
Дірк Дюддек
доктор стоматологічної хірургії Медичного університету Шаріте (Берлін), кампус Бенджаміна Франкліна, відділення ортопедичної стоматології, інститут дослідження медичних матеріалів
Оскільки дентальні імплантати поставляються у стерильній упаковці, передбачається, що їхня поверхня є чистою. Забруднення поверхні частинками органічного та неорганічного походження в процесі виробництва може призвести до часткової втрати або повної відсутності остеоінтеграції дентальних імплантатів. Випадкові частинки мікрометричного розміру можуть спровокувати реакцію на стороннє тіло з подальшою втратою кісткової тканини на ранніх етапах остеоінтеграції.
При співпраці з Кельнським університетом та Медичним університетом Шаріте (Берлін) Інститут дослідження медичних матеріалів (Берлін) проаналізував якість поверхні дентальних імплантатів у трьох послідовних дослідженнях, перше з яких було проведено у 2008 році [1, 2].
У 2015 році було отримано контрастні зображення матеріалів та проведено якісний та кількісний елементний аналіз поверхні 135 дентальних імплантатів за допомогою того самого протоколу дослідження.
Отримані результати порівняли з результатами попередніх досліджень та констатували значне поліпшення ситуації на ринку щодо підвищення якості запропонованої продукції.
Дентальні імплантати є невід'ємною частиною терапевтичного арсеналу сучасної стоматологічної клініки. Завдяки високому рівню успішності дентальні імплантати отримали світове визнання як альтернативу традиційному протезування привтрати одного чи кількох зубів. Часто клініцисту непросто зробити вибір на користь тієї чи іншої імплантаційної системи, що найбільше підходить для його стоматологічної клініки та пацієнтів, внаслідок їх великої різноманітності на стоматологічному ринку. У числі значних переваг певної системи імплантатів, що вигідно відрізняють її від конкурентів, як правило, називаються специфічна топографія поверхні, властивості матеріалу, що сприяють остеоінтеграції, та спосіб обробки поверхні імплантатів.
Передумови та ціль
Поверхня дентального імплантату визначає початковий етап біологічної реакції організму на встановлений імплантат та відповідає за інтеграцію імплантату з навколишніми тканинами [3]. Структура поверхні імплантату істотно впливає на його остеоінтеграцію, особливо в клінічних випадках з сильно атрофованою верхньою щелепою та одночасним проведенням заходів щодо збільшення обсягу кісткової тканини. Протягом останніх кількома робочими групами дослідників та компаній-виробників було розроблено різні способи мікроморфологічного структурування поверхні дентальних імплантатів, що дозволяють підвищити рівень їх успішності [4-6]. Слід зазначити, що від мікроструктури поверхні значною мірою залежить проліферація та диференціація остеобластів [7, 8].
Поверхні титанових імплантатів модифікуються за допомогою адитивних чи субтрактивних методів.
На етапі розвитку стоматології застосовуються переважно піскоструминна обробка і кислотне травлення як самостійних методів чи комбінаторному поєднанні.