Олександр Могильний - хокеїст - біографія, фото, відео
Зміст
Історія: Олександр Могильний - історія втечі
Така передісторія. Через п'ять місяців, 1 травня 1989 року, у Стокгольмі завершився 53-й Чемпіонат Світу, де радянська збірна повернула собі звання звання кращої команди світу. Через пару днів, коли радянська делегація вже чекала на літак на Москву, господар готелю, де зупинялася радянська команда, зателефонував до аеропорту і повідомив офіційним особам делегації, що тільки-но отримав анонімний дзвінок з інформацією про втечу Олександра Могильного. Тренер Віктор Тихонов був обурений: "Цей інцидент зіпсував наше радісне повернення додому після перемоги на чемпіонаті". Він також розповів журналісту агенції ТАРС про те, що Могильний просив допомогти йому отримати квартиру в Москві, оскільки він збирався одружитися і також хотів перевести своїх батьків до столиці. Тихонов також додав, що він упевнений у тому, що Могильного залучив великий обіцяний контракт до НХЛ. 4 травня, після перших офіційних повідомлень Москви, у керівництві НХЛ ще нічого не знали. Не було новин і з Буффало, крім однієї - генеральний менеджер клубу Геррі Міхан кілька днів тому вилетів до Стокгольма, але поки не подавав жодних звісток. Лише через день північно-американські газети замайоріли репортажами про першого хокейного біженця з СРСР.
Декілька відповідей на втечу.
Мікал Джанофскі спеціально для "Нью-Йорк Таймс"
(Переклад з невеликими скороченнями Д.Р.)
Буффало, 6 травня - Олександр Могильний, радянський хокеїст, який зник зі Стокгольма на початку цього тижня для того, щоб приєднатися до команди "Буффало Сейбрс" (НХЛ), провів свій перший повний день у США на самоті, тоді як керівництво клубу обговорювало його майбутнє з представниками імміграційної влади тапрезидентом НХЛ Джоном Зіглером.
Геррі Міхан, генеральний менеджер "Сейбрс", сказав, що протягом наступних кількох днів, Могильний знатиме точно наскільки вдало були всі його старання. Міхан також сказав, що все залежить від бажання Імміграційного та Натуралізаційного Центру прихильно поставитися до причин втечі радянського гравця та від аналізів Зіглера на можливі негативні дії з боку радянських хокейних керівників.
"У нас немає великого вибору у всьому цьому", - сказав Міхан в інтерв'ю. "Ми повинні зважати на думку ліги та імміграційної влади. Ми тільки можемо слідувати тому, що вони нам говорять, але я впевнений, що ми зможемо вирішити всі проблеми, що стоять зараз перед нами."
"Він не показав мені жодних доказів для цієї причини", - сказав Міхан, але відмовився назвати ті причини, які згадував Могильний у розмові з представниками імміграційної влади одразу після прибуття.
Могильний - це чергова перешкода для НХЛ (для укладання контрактів із радянськими хокеїстами). Його втеча відбувається під час потепління відносин між спортивними організаціями у США, включаючи НХЛ, та у Радянському Союзі. За кілька останніх років деякі команди використовували свої середні чи останньо-кругові номери на драфті для вибору перспективних радянських гравців, сподіваючись, що Радянська Хокейна Федерація дозволить хокеїстам приєднатися до своїх клубів. Зазвичай цей на цей процес минають роки, це відчули на собі "Девілз" з В'ячеславом Фетісовим та "Ванкувер Кенакс" з Ігорем Ларіоновим та Володимиром Крутовим.
П'ять тижнів тому Сергій Пряхін став першим радянським гравцем, який отримав дозвіл приєднатися до команди, яка поставила його на драфт, до "Калгарі Флеймз". Але Могильний, 20-річний правий крайній нападник зкидком з лівої руки, обраний минулого року в п'ятому раунді, став першим гравцем, який перехитрив систему, тому залишається незрозумілим, якою буде відповідь від Рад.
Міхан очікує, що Зіглер візьме до уваги всі можливі наслідки перед тим, як затвердити контракт для Могильного.
"Я не можу говорити за Джона, у нього дуже багато тиску у цій справі," - сказав Міхан, додавши, що він очікує рішення в найкоротший час.
У великих масштабах, втеча Могильного, схоже, не принесе жодних труднощів у Радянсько-Американські відносини. Річ Бочер, представник урядового департаменту у Вашингтоні сказав, що він не спостерігає жодних "незвичайних" дипломатичних ходів, та інші працівники департаменту погодилися, що інцидент не приніс жодних причин для занепокоєння.
Цілком може виявитися, що весь тягар рішення про втечу повністю лежить на самому гравці. "Виїжджати завжди важко для всіх іммігрантів, незалежно чи вони хокеїсти, інженери або робітники," - сказав Бен Каган, який мігрував з Риги до Буффало 12 років тому.
Каган, хокейний уболівальник, який має свій бізнес, пов'язаний з ремонтом електричних приладів, сказав, що Могильний знайде тут маленьку українську громаду, менше 300 осіб, і що його найбільшою проблемою буде вивчення англійської мови. Джон Гартлр, один із керівництва "Сейбрс", сказав сьогодні, що багаж англійської мови у Могильного найменший.
Ланцюг подій, який привів Могильного до Буффало, почався у вівторок, коли після контакту з Могильним, Міхан і Дон Люс, скаут команди, прибули до Стокгольма для зустрічі з хокеїстом після закінчення Чемпіонату Світу, виграного радянською командою. У наступні два дні були зроблені всі необхідні документи для того, щоб Могильний зміг вилетіти вНью-Йорк, а звідти до Буффало.
Міхан ніколи раніше не зустрічався з Могильним, тільки Люс зустрів його минулої зими в Анкориджі на Чемпіонаті світу серед юніорів. Люс дав йому свою візитну картку, покаравши дзвонити будь-коли. Коли минулого тижня Могильний встановив контакт з Люсом за допомогою посередника, Люс поінформував Міхана і обидва негайно вирушили до Стокгольма.
"Я відчув, що це був мій обов'язок перед клубом, власниками та вболівальниками "Сейбрс", злітати до Європи і перевірити якщо було через що ризикувати," - сказав Міхан - "Я думаю що було через що."
Якщо все так і всі інші проблеми будуть вирішені, то Могильний зможе піти набагато далі, ніж звичайний хокеїст обраний у п'ятому раунді драфта. З його потенціалами можна припустити, що він зможе легше отримати позицію у складі "Сейбрс", ніж його ровесники з другорядних та юнацьких ліг. Два роки тому, група скаутів НХЛ, в опитуванні журналу Хокейні Новини, признала його найкращим юніором світу. На юнацькому Чемпіонаті Світу 1988 року, коли радянська збірна здобула срібні медалі, Могильний забив 8 голів і зробив 10 гольових передач.
Коли радянська команда виграла Олімпійські Ігри в Калгарі, Могильний з 3 голами та 2 результативними передачами, став наймолодшим радянським хокеїстом, який отримав золото Олімпіади. У 98 іграх у радянській лізі він закинув 38 шайб. Але все ж таки не голи і передачі привернули увагу Буффало до Могильного. Тренери "Сейбрс" стверджують, що Могильний катається з чуттям, незвичайним для радянських гравців, і любить показати неабияку індивідуальну гру.
За даними деяких повідомлень, його було відсторонено на 10 ігор у чемпіонаті СРСР за бійку. Це також незвичайно.
"Ми думаємо, що він володіє швидкістю, енергією і гарноюобробкою шайби для того, щоб стати провідним гравцем," - сказав Міхан. "Я думаю, що може бути, вони думали, що його індивідуальність більше тієї, ніж їм потрібно. Він гордий хлопець, гордий своїм талантом. Мені подобається це."
9 травня 1989 року 20-річний Олександр Могильний попросив політичний притулок у США та отримав дозвіл на роботу. Рішення про прохання на притулок було прийнято Могильним після того, як з Москви надійшли відомості, про кримінальну справу, що готується, про дезертування з армії молодшого лейтенанта Алесандра Могильного. Розмовляючи з журналістами за допомогою перекладача, він сказав: "Вибравши це крок, я все обдумав... і я повинен думати про своє майбутнє."
Пройшов ще деякий час, перш ніж НХЛ схвалило контракт Буффало із Могильним. Напевно далося взнаки і те, що радянська федерація хокею, погрожуючи "серйозними ускладненнями" з НХЛ, так і не перейшла від слів до справи побоючись втратити гроші на продажу інших хокеїсів і від дружніх турне.