Опера Ст.-А. Моцарта "Весілля Фігаро" (Le Nozze di Figaro) Лібретто
Перша постановка: Відень, "Бургтеатр", 1 травня 1786 року.
Діючі особи:
Граф Альмавіва, корехидор Андалузії (баритон), Графіня Розіна, його дружина (сопрано), Фігаро, камердинер графа (бас), Сусанна, покоївка графіні (сопрано), Марселіна, економка графа (мецо-сопрано), Антоніо, садівник, дядько Сусанни та батько Барбарини (баритон), Барбарина (сопрано), Керубіно, паж графа (сопрано), дон Бартоло, доктор (бас ), дон Базіліо, вчитель музики графині (тенор), дон Курціо (тенор), дві дівчини (сопрано), селяни та селянки, гості, мисливці, слуги.
Дія відбувається у XVIII столітті, у замку поблизу Севільї.
Дія перша.
Кімната в будинку графа Альмавіви. Фігаро, камердинер графа, міряє кімнату, тямлячи, скільки на неї піде шпалер. Сусанна, покоївка графині, кокетує перед дзеркалом у вінчальній сукні та новому капелюшку. Вони мають намір поєднуватися законним шлюбом. З цієї нагоди граф відвів їм особливу кімнату біля своєї спальні. Фігаро вважає цю кімнату дуже зручною. Сусанна посміюється з його наївності і висловлює думку, що граф не випадково поміщає їх так близько до своєї опочивальні. Вона пояснює Фігаро, що дивується, що граф, якому набридло волочитися за навколишніми красунями, тепер звернув увагу на неї і пристає до неї з любовними пропозиціями через вчителі музики Базіліо. Фігаро незадоволений і присягається провчити графа. Після їхнього відходу з'являються лікар Бартоло з економкою Марселіною. Бартоло - давній друг і приятель Фігаро, і Марселіна, знаючи це, просить влаштувати її шлюб із Фігаро. Бартоло спочатку відмовляється, але потім, коли Марселіна нагадує йому про їхній колишній любовний зв'язок і про дитину, яка зникла безвісти, він обіцяє їй своє сприяння, тим більше, що й сам радийвідвернутися від неї. Пам'ятаючи, що Фігаро дав Марселіні письмове зобов'язання одружитися з нею, Бартоло сподівається засмутити його шлюб із Сусанною. Марселіна ж, своєю чергою, вирішує посварити Сусанну з закоханим у неї графом, який від досади тоді неодмінно сприятиме здійсненню її, Марселини, шлюбу з Фігаро. Після відходу Бартоло входить Сусанна, яка підслухала його розмову з Марселіною. Вдаючи, ніби вона не помічає присутності Сусанни, Марселіна починає чорнити її. Між жінками розгоряється велика лайка, яка закінчується тим, що Марселіна, у нестямі від гніву, віддаляється, що проводжається реготом Сусанни. З'являється паж Керубіно, закоханий у графиню. Він із хвилюванням розповідає про те, що граф, заставши його в кімнаті дочки садівника Барбарини, пригрозив вигнати його із замку. Справа в тому, що граф сам доглядає Барбарину і хоче позбутися небезпечного суперника. Керубіно просить Сусанну заступитися за нього перед ревнивим графом і розповідає про свою любов до неї. Почувши кроки графа, паж ховається за крісло. Входить граф і починає говорити Сусанні про свою любов до неї, про те, що вона повинна бути йому вдячна за його турботи про Фігаро, і потім пропонує їй прийти вночі в альтанку до нього на побачення. У цей час лунає голос Базиліо, кличе графа. Граф хоче сховатися за кріслом. Сусанна загороджує йому дорогу, побоюючись, щоб граф не знайшов там пажа. Коли граф, відсторонивши Сусанну, займає місце за кріслом, паж звідти вибігає і сідає в крісло. Сусанна накидає на нього сукню. Входить Базиліо і питає Сусанну, чи не бачила вона графа. Та намагається випровадити його, але він заводить з нею розмову про кохання графа і пажа до неї і радить їй віддати перевагу графові повісі Керубіно, який насправді закоханий не в неї, а в графиню. За останніхНа словах Базиліо граф виходить з-за крісла і велить йому негайно прогнати із замку зухвалого пажа. Сусанна хоче заступитися за пажа і намагається зневірити графа у його підозрах щодо графині. Базиліо також стверджує, що його слова були не більше ніж жарт, але граф наполягає на тому, що Керубіно зіпсований до мозку кісток, доказом чого служить і та обставина, що він знайшов його в кімнаті Барбарини захованим за гардиною. Бажаючи показати, як він його там накрив, граф піднімає сукню і, на свій подив і жах Сусанни, відкриває пажа. Граф іронізує над удаваною скромністю Сусанни, а Базиліо додає, що всі жінки - породження диявола. Граф невдоволений, що його підслухав паж. Щоб помститися Сусанні, він має намір засмутити її весілля з Фігаро. У цей час входить Фігаро, а потім з'являються селяни та селянки, які прийшли привітати Фігаро та Сусанну. Дізнавшись про те, що граф хоче прогнати Керубіна, Фігаро заступається за нього перед своїм паном. Після довгих відмов граф нарешті пом'якшується і обмежується тим, що призначає пажа офіцером у свій полк із зобов'язанням поїхати сьогодні. Входить Барбарина і запитує графа, чи прощає він також її. Взявши її за підборіддя, граф каже, що прощає її, і віддаляється у супроводі Базіліо. Після їхнього відходу Керубіно кидається до Сусанні і на прощання цілує її. Фігаро марширує з майбутнім офіцером кімнатою і читає йому повчання.
Дія друга.
Дія третя. Картина перша.
Зал у будинку графа. Сусанна сподівається, що Марселіні не вдасться засмутити її весілля. Вона змовилася з графинею призначити вночі побачення графу, але вирушить туди замість неї, щоб осоромити його, сама графиня, з якою вона поміняється сукнями. Входить граф і натякає Сусанні про своєрішенні засмутити її весілля. Сусанна призначає йому побачення і вдавано обіцяє виконати всі його бажання. Граф у захваті від обіцянки Сусанни. Він остаточно вирішив не одружити Фігаро з Сусанною і влаштовує судовий розбір прав Марселини на свого камердинера. Сусанна йде, щоб розповісти про все графині. На суд є Фігаро, Базиліо, Бартоло та Марселіна. Останні троє вимагають, щоб Фігаро виконав свою обіцянку. Фігаро заявляє, що його почесне походження не дозволяє йому одружитися з Марселіною; доказом знатності його походження служить особливий знак на його правій руці. Побачивши цей знак, Марселіна впізнає Фігаро свого сина, народженого нею від Бартоло. Марцеліна гаряче його цілує та обіймає. Сусанна, що ввійшла, не знаючи ще, в чому справа, побачивши цю ніжну сцену, дає Фігаро ляпас. Непорозуміння скоро пояснюється. Усі, крім графа, задоволені. Після їхнього відходу з'являється графиня. В очікуванні повернення Сусанни вона вдається до колишніх сумних думок про своє зруйноване сімейне щастя. Входить Сусанна і з радістю повідомляє графині про успіх їхнього плану та про усунення з її шляху Марселини, яка виявилася матір'ю Фігаро. Вона пише під диктовку графині листа графу, в якому підтверджує свою обіцянку. Замість друку графиня сколює лист шпилькою і велить Сусанні внизу підписати, що друк має бути повернутий. З'являється хор молодих селянок, які вітають графиню та підносять їй квіти. Серед них - Барбарина та Керубіно, одягнений селянкою. Графіня, дізнавшись Керубіно, бере в нього букет і цілує його в чоло. У супроводі Антоніо входить граф. Антоніо, подивившись на дівчат, дізнається Керубіно, знімає з нього чепчик і вдягає йому офіцерський капелюх. Граф обурений витівками пажа і починає знову сумніватися і турбуватися. З'являється Фігаро та запрошує всіхна бал, що дається з нагоди його весілля з Сусанною та Бартоло з Марселіною. Усі, крім графа та графині, йдуть. Граф палає помстою до пажу та Фігаро. Графиня заспокоює його.
Картина друга.
Багато прибрана бальна зала. Весільна хода. Молоді дівчата вносять вінчальні убори для Сусанни та Марселини та кладуть їх перед графом. У той час, коли граф вдягає на голову Сусанни убір і подає їй букет, вона непомітно вручає йому записку. Починаються танці та загальні веселощі. Граф швидко відходить убік, щоб прочитати листа, причому поспіхом уколює руку об шпильку. Він гнівно кидає шпильку, але, прочитавши приписку про повернення друку, починає шукати її. Фігаро помітив цей лист і нишком сміється з графа. Граф запрошує всіх на вечірній весільний бенкет.
Дія четверта.
Сад графа. З двох сторін – павільйони. Ніч. Барбарина з ліхтарем шукає втрачену нею шпильку, яку їй передав граф із дорученням віднести Сусанні. Насправді ж вона чекає на пажа, якому призначила побачення. Заходить Фігаро. Він починає підозрювати в невірності Сусанну, тому що вона не повідомила йому всіх подробиць, що стосуються складеного нею плану. Входять Бартоло, Базиліо та Антоніо. Фігаро просить їх допомогти йому викрити Сусанну в невірності. Проклинаючи віроломство жінок, він віддаляється в глибину саду. Входять графиня та Сусанна, одягнені у сукні один одного. Сусанна, помітивши Фігаро, що сховався в кущах, і здогадавшись, що він стежить за нею, навмисне, щоб подразнити його, співає ніжну серенаду, де закликає свого коханця. Слова серенади наводять Фігаро на сказ і ще більше посилюють його підозри. Сусанна ховається. Входить Керубіно, що з'явився на побачення з Барбаріною, але, помітивши графиню, яку він сприймає Сусанну, він починаєлюб'язні з нею. Граф, що з'явився, проганяє пажа і сам починає висловлюватися в коханні уявної Сусанні і дарує їй діамантове кільце. Графіня, наслідуючи голос Сусанни, прихильно слухає його пояснення. Він нарешті веде її до павільйону, де вона повинна його чекати. Фігаро, вважаючи, що граф розмовляє з його дружиною, вирішує завадити їм. У цю хвилину до нього підходить Сусанна, яку Фігаро спочатку приймає за графиню, але, отримавши від неї пару ляпасів за дурну ревнощі, він переконується у своїй помилці, а дізнавшись її план, вирішує сприяти їй. Побачивши графа, він починає дражнити його, освідчуючись у коханні уявної графині. Сусанна ж, наслідуючи голос графині, запевняє його у взаємності. Сукня вводить графа в оману, і він обурено кличе своїх слуг, збираючись викрити дружину в зраді при свідках. Сусанна тікає у правий павільйон. Вбігають Бартоло, Базиліо, Антоніо та інші. Граф оголошує їм про зраду дружини і кидається в правий павільйон, але, на свій подив, виводить звідти Керубіно. Він знову біжить у павільйон і цього разу виводить звідти Барбарину, яка там побачила з пажом. Втретє зраділий граф витягає Сусанну, яка закриває обличчя віялом. Граф проклинає свою уявну дружину, а та спочатку удавано вибачається, але потім виривається з його рук і починає голосно сміятися над ним. У цей час з лівого павільйону виходить справжня графиня, і збентежений граф стає перед нею на коліна і просить вибачення за вчинений скандал та свої захоплення. Графиня вибачає його.