Організаціягеофізичних робіт

Геофізичні методи отримання інформації про об'єкт використовуються усім стадіях геологічних досліджень. Головними завданнями геофізичних робіт є:

вивчення глибинної геологічної будови території на стадії регіональних робіт, складання за геофізичними даними карт фізичних полів (магнітних, гравітаційних, електричних та ін.) масштабу 1:200000, 1:50000. Роботи виконують, переважно, аерогеофізичними методами;
виявлення рудних, нафтогазоносних районів, зон, структур, аномалій, перспективних для пошуків проявів та родовищ; на стадії розвідки – оконтурювання виявлених під час пошуку рудних тіл і зон шляхом детальних геофізичних майданних спостережень;
вивчення геологічної будови родовища за допомогою геофізичних досліджень у свердловинах (каротажних робіт).

Специфіка геофізичних робіт полягає у наступному:

виконуються за допомогою спеціальної складної апаратури;
вимагають високої кваліфікації виконавців, тому на приладі працює інженер-геофізик чи технік-геофізик;
вимагають створення досить складної виробничої структури (у складі геофізичних підрозділів є зарядні станції, ремонтні майстерні, використовуються обчислювальні центри).

Основний принцип організації виробництва геофізичних робіт – створення спеціалізованих геофізичних партій, загонів, що виконують гравіметричну, магнітну, радіометричну зйомки, сейсмо- та електророзвідувальні пошукові роботи. Низовою ланкою під час проведення геофізичних робіт є одноприладна бригада чи загін. Декілька виконавських загонів утворюють геофізичну партію. Використання дорогої техніки потребує чіткого оперативного планування робіт та організаціїбезперебійної роботи транспорту

Цикл геофізичних робіт включає:

1) перевірку та регулювання апаратури;

2) оформлення заявок та отримання технічних засобів;

3) вивчення матеріалів у районі робіт;

4) безпосереднє виконання польових робіт (виконуються в одну зміну); роботи є сезонними за винятком сейсмо- та гравірозвідки;

5) камеральні роботи: складання, захист та здавання звіту замовнику.

Продуктивність праці на геофізичних роботах залежить від характеру місцевості, пори року, температури повітря та наявності опадів. Вплив цих факторів враховується у нормах часу. Первинну камеральну обробку матеріалів геофізичних досліджень проводять безпосередньо в польових умовах, результати пов'язують із даними інших видів ГРР (пошуковими маршрутами, випробуванням свердловин, канав) та дають рекомендації щодо коригування напряму робіт. При проведенні сейсморозвідувальних робіт з використанням вибухових джерел пружних коливань координації підлягають топографо-геодезична прив'язка точок спостережень, рубання просік і візирок у лісових районах, буріння вибухових свердловин, смотка та розмотування сейсмічних кіс, виробництво вибухів та дії операторів на регістрі. За виконання каротажних досліджень у геологічних організаціях час виїзду каротажної станції, графік її профілактики та ремонту, черговість проведення каротажів на свердловинах регулюються диспетчерською службою організації відповідно до календарного плану буріння свердловин. Камеральна обробка основного обсягу великих масивів цифрових даних провадиться з використанням комп'ютерів та спеціальних програм. Загальний обсяг камерального часу становить від 50 до 90% тривалості польових робіт.