ОСНОВНІ ВИДИ МАСОВОЇ КОМУНІКАЦІЇ РЕКЛАМА, ПОЛІТИЧНА КОМУНІКАЦІЯ, ЗВ’ЯЗКИ З СУСПІЛЬНОСТЬЮ,

Політична комунікація - сукупність процесів та інститутів, які здійснюють інформаційний зв'язок між політичною системою та навколишнім середовищем, а також між елементами політичної системи. Комунікативну функцію виконують партії, групи інтересів, ЗМІ.

В умовах властивої демократичним системам політичної конкуренції (уряд та опозиція) політична комунікація партій націлена на зміну громадської думки на свою користь і стає інструментом легітимації політичних рішень. У цьому контексті партії агрегують та артикулюють інтереси груп суспільства, намагаються індукувати відповідні інтереси та теми до політичного порядку денного.

Деякі дослідники відзначають тенденцію зміни національних медіа (ЗМІ) як процес американізації чи глобалізації. Найбільш важливою ознакою модернізації, американізації ЗМІ є також використання комунікативних технологій виборчих кампаній.

Американський політичний психолог Д. Грабер обґрунтував такі функції політичної комунікації, використовуючи критерії контент-аналізу та наміри комунікатора: привернення уваги; встановлення зв'язків, визначення ситуацій, прийняття зобов'язань, створення мотивації у сфері політики, стимулювання дії, використання слів як символічного заохочення реальних та потенційних послідовників.

PR підрозділяється:

---