Перекладач - Школярі, накартоплю!
Почну з історії. У минулі часи Мен був картопляним центром країни. Та що там весь Мен! Одне лише графство Арустук, площа якого перевищує площу Коннектикуту та Род-Айленда, разом узятих, постачало картоплею половину населення Сполучених Штатів. Картопляні поля займали у ньому 200 тисяч акрів. Так було ще у 50–60-х роках минулого століття. Однак іригація покінчила з картопляною монополією Мена. Нині картопляні ферми є на Заході та на Середньому Заході. Ну, а у графстві Арустук площа картопляних полів не перевищує 55 тис. акрів. Це – по-перше. До того ж, по-друге, тепер збирання картоплі механізовано. Що робити руками? Підібрати на полі картоплини, які «минув увагою» картоплезбиральний комбайн; потім очистити від землі все прибране, розсортувати та упакувати.
«Багато батьків вважають, що ці канікули порушують навчальний процес. До того ж під час канікул лише 25 відсотків школярів працюють на фермах, а решта або відпочиває, або підшукує роботу в інших місцях», – сказав газеті «Уолл-стріт джорнел» Геріг Джонсон, суперінтендант двох шкіл у графстві Арустук.
А працювати школярам доводиться не менше 12 годин на день, особливо якщо дощовий день. «Робота важка. Але де ще можна заробити тисячу доларів за три тижні! – сказав кореспондентові «Уолл-стріт Джорнел» 18-річний Сем Беннет, якому потрібні гроші для оплати навчання у коледжі.
«Робота на фермі дає відмінну трудову навичку. Викладач школи не може навчити того, чого навчає робота на фермі», – не сумнівається Роджер Шоу, шкільний інспектор у містечку Марс-Хілл. Він знає це на власному досвіді: у 80-ті роки, навчаючись у старших класах, він прибирав картоплю під час осінніх канікул.