Переваг у океанічної риби чимало
Білок риби, як м'яса, містить усі незамінні амінокислоти, а засвоюється він набагато швидше та легше.
Порівняно мало в рибі жиру, від чого і калорійність її дещо нижча, ніж м'яса. Зате риб'ячий жир - найцінніше джерело поліненасичених жирних кислот, особливо лінолевої та архідонової, що входять до складу клітин головного мозку та клітинних оболонок. Жир печінки тріски, акули, тунця, морського вугра дуже багатий на вітаміни А (0,5–0,9 мг%) і D.
Лідером з виробництва та споживання риб'ячого жиру у світі вже не один десяток років вважається Норвегія. Жителі цієї північної країни мають міцний імунітет, примудряються до старості зберігати гарний зір при постійній нестачі сонячного світла, мають красиве, здорове волосся при холодному та вітряному кліматі. При цьому статистика стверджує, що кожен норвежець щорічно споживає риб'ячий жир, отриманий із печінки 4 тонни тріски.
Крім жиророзчинних вітамінів у м'ясі океанічних риб міститься комплекс вітамінів групи В – В1, В2, В6, В12, вітаміни Н та РР, а також інозит та пантотенова кислота. Вітамін С теж присутній - щоправда, у незначних кількостях. Саме морська риба може вважатися одним із найважливіших постачальників в організм йоду, фосфору, кальцію, калію, магнію, натрію, сірки.
Інші мікроелементи, що забезпечують стабільне функціонування організму (бром, фтор, мідь, залізо, кобальт, цинк, молібден, марганець), також виявлено у тканинах риби, хоча й не в таких великих кількостях. Примітно, що у м'ясі прісноводних риб, на відміну морських, повністю відсутні йод і бром. Так через свої корисні властивості та поживну цінність морська риба ґрунтовно потіснила на нашому столі рибу прісноводну.