Перспективи світової економіки Європа та Центральна Азія
Похмурі перспективи
За оцінками, у 2018 році темпи зростання економіки в Європі та Центральній Азії сповільнилися до 3,1 відсотка, що стало відображенням послаблення економічної активності у Туреччині у другій половині року. Темпи економічного зростання в країнах регіону, за винятком Туреччини, залишилися на колишньому рівні – 2,9 відсотка, тому що уповільнення економічної активності в західній частині регіону, зокрема в Болгарії та Румунії, було компенсовано прискоренням темпів економічного зростання у східній частині регіону завдяки підвищення нафтових цін.
У 2018 році в Туреччині спостерігалося різке падіння курсу ліри на тлі відтоку капіталу з країни, що став реакцією на інфляцію, відчуття запізнення, що склалося, посилення кредитно-грошової політики і зростання заборгованості приватного сектора. Завдяки високим темпам зростання у першому півріччі економіка Туреччини зросла минулого року на 3,5 відсотка, незважаючи на скорочення обсягів виробництва у другій половині року.
Скорочення обсягів експорту та нестача робочої сили гальмували економічне зростання у Болгарії, Румунії та Хорватії, тоді як у Польщі темпи зростання економіки прискорилися до 5 відсотків завдяки заходам податково-бюджетної підтримки та зростання споживання. Стійкий попит підтримав економічну активність у країнах Західних Балкан.
У 2018 році економіка України та інших країн – експортерів нафти продовжувала стійко зростати на тлі підвищення цін на нафту. Незважаючи на посилення економічних санкцій щодо України, інфляція в цій країні залишалася відносно низькою та стабільною, а обсяги нафтовидобутку зростали. Завдяки стійкій внутрішній економічній активності зростання української економіки прискорилося вторік до 1,6 відсотка. Вищі, ніж очікувалося, обсяги видобутку нафти в Казахстані забезпечили зростання економіки країни на 3,8 відсотка.
Очікується, що цього року на темпах зростання економіки регіону негативно позначаться наслідки фінансових потрясінь, що зберігаються в Туреччині: у 2019 році він сповільниться до 2,3 відсотка. Цей прогноз передбачає впорядковане посилення умов фінансування у світі, збереження середньої ціни на нафту на рівні 67 дол. США за барель протягом наступних трьох років, поступове уповільнення економічного зростання в зоні євро та відсутність подальшої ескалації геополітичної напруженості.
Економічна активність у Туреччині, згідно з прогнозами, буде слабкою, а темпи зростання економіки сповільняться до 1,6 відсотка внаслідок високої інфляції, високих процентних ставок та низького рівня довіри, що негативно впливають на споживання та інвестиції. Цей прогноз ґрунтується на припущенні, що податково-бюджетна та кредитно-грошова політика дозволить запобігти подальшому різкому зниженню курсу ліри, а реструктуризація корпоративної заборгованості допоможе уникнути збитків фінансовій системі.
Темпи зростання економіки в західній частині регіону, за винятком Туреччини, за прогнозами, знизяться внаслідок уповільнення економічної активності у країнах Центральної Європи. Зростання економіки Польщі, як очікується, уповільниться до 4 відсотків на тлі уповільнення темпів економічного зростання у зоні євро. У східній частині регіону очікується зниження темпів економічного зростання через уповільнення зростання економіки України до 1,5 відсотка. Темпи зростання економіки Казахстану, як
очікується, знизяться до 3,5 відсотка на тлі зниження зростання видобутку нафти та вжиття подальших заходів щодо оздоровлення бюджету.
Ризики погіршення ситуації видаються більшвагомими. Найбільш важливою є можливість ескалації фінансових потрясінь у Туреччині та масових банкрутств банків у цій країні. Незважаючи на обмеженість прямих зв'язків між Туреччиною та іншими країнами регіону, посилення фінансових негараздів у цій країні може підштовхнути інвесторів до проведення переоцінки своїх інвестицій у регіон, що, ймовірно, може викликати відтік капіталу, девальвацію валют та подорожчання запозичень.
Ризик розвитку стресових ситуацій у фінансовій сфері є потенційно вищим у країнах, де існують внутрішні чинники вразливості, наприклад, у Румунії та Білорусі, які мають дефіцит за рахунком поточних операцій або значний обсяг заборгованості в іноземній валюті. Внаслідок високого державного та приватного боргу країни Центральної Європи схильні до фінансового тиску. Уповільнення чи скасування структурних реформ в Азербайджані, Вірменії, Білорусі, Туреччині та Україні спричинить зростання політичної невизначеності, а посилення напруженості навколо Сирії чи України здатне призвести до запровадження нових санкцій та підриву довіри до регіону.