ПЯ, Енциклопедія озброєння
Каталог озброєння
Пістолет Яригіна (МР-443 Грач), 2003, Україна
Пістолет Яригіна (ПЯ «Грач», Індекс ГРАУ — 6П35) — У 90-х роках XX століття стало ясно, що ПМ, який перебував протягом 40 років на озброєнні Радянської, а потім і української армії, потребує заміни і в 1990 році був оголошений конкурс на новий пістолет, який одержав умовне позначення «Грач».
Розробку очолив конструктор Володимир Олександрович Яригін, який до того займався створенням спортивних пістолетів.
У ході 1990-х років вимоги військових неодноразово змінювалися, зокрема, початкова вимога адаптації пістолета відразу під 4 патрони (7.62х25 ТТ, 9х18 ПМ, 9х18 ПММ, 9х19 мм) в кінцевому рахунку було вирішено вести відпрацювання пістолета під новий ) з покращеними характеристиками бронепробивності розробленого на базі всесвітньо популярного боєприпасу 9x19 Люгер / Парабелум.
Новий патрон був розроблений в ЦНІІТОЧМАШ (конструктор патрона - І. П. Касьянов) і прийнятий на озброєння під індексом 7Н21. Цей патрон має бронебійну кулю із сталевим термозміцненим сердечником, масою 5,4 грама, що розвиває дульну швидкість до 450 м/с (дульна енергія – близько 550Джоулей).
У той же час зброя, розрахована під патрон 7Н21, у тому числі і ПЯ, може без проблем використовуватись з більшістю комерційних патронів 9х19 мм Люгер.
Пістолет Іжевської розробки отримав заводський індекс МР-443 «Грач», а на армійські випробування він був виставлений під індексом 6П35, як і його основний конкурент, пістолет конструкції Сердюкова та Бєляєва з ЦНДІТОЧМАШ (м. Климовськ) із вільним затвором та рухомим стволом.
2000 року було оголошено, що Іжевський пістолет переміг у конкурсі на новий армійський пістолет, і він отримав офіційне позначення Пістолет Яригіна (ПЯ), а 2003 року рішенням Уряду Україна ПЯ був прийнятий на озброєння всіх силових структур України, нарівні з пістолетами Грязєва Шипунова ГШ-18 та Сердюкова УПС.
Замикання ствола здійснюється його перекосом у вертикальній площині, одним великим виступом у казенній частині за вікно для викиду гільз у затворі. Зниження казенної частини ствола для розчеплення із затвором здійснюється за допомогою фігурного вирізу в припливі під стволом, що взаємодіє з віссю затримки затвора. Затвор та рамка пістолета виконані з вуглецевої сталі, стовбур – з нержавіючої сталі.
На викидувачі змонтований покажчик наявності патронів у патроннику - спеціальний виступ над затвором, покритий червоною фарбою, що дозволяє виробляти як візуальне, так і на дотик визначення наявності патронупатроннику.
Ударно-спусковий механізм пістолета – подвійної дії, з відкрито розташованим курком. З боків курок закритий виступами затвора, що дозволяє уникнути зачеплення зведеного курка за елементи одягу та амуніції під час вилучення зброї з кобури.
Живлення пістолета здійснюється з відокремлених дворядних коробчастих магазинів ємністю 17 патронів. Клямка фіксатора магазину розташована в основі спускової скоби, причому стрілець за своїм бажанням може переставити її на будь-яку строну зброї. Після витрачання всіх патронів з магазину затвор пістолета залишається у відкритому положенні на затримці затвора.
Прицільні пристрої – нерегульовані, мушка виконана заціло з затвором, цілик встановлений в пазу типу «ластівчин хвіст». Мушка та целик мають білі вставки для зручнішого прицілювання. Щечки рукоятки - пластикові, виконані як єдина деталь, на мою думку - трохи незграбні. Всі органи управління пістолетом двосторонні і дозволяють стріляти як правою, так і лівою рукою.
