Пломбування кореневих каналів гуттаперчей - Енциклопедія стоматології

Пошук та підбір лікування в Україні та за кордоном

СПИСОК ПІДРОЗДІЛІВ

• СТОМАТОЛОГІЧНА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
• Хвороби зубів
• Лікування каналів зуба
• Пломбування кореневих каналів гуттаперчей

Пломбування кореневих каналів гуттаперчей

Після проведення медикаментозної обробки кореневих каналів лікар проводить їх пломбування. У сучасних стоматологічних клініках пломбування каналів здійснюють наступними методами: методом однієї пасти, методом одного штифта, за допомогою системи Термофіл, методом латеральної конденсації гуттаперчі.

Найбільш поширеним серед них, що дозволяє отримати дуже хороші результати, є метод пломбування кореневих каналів гуттаперчей. Сенс цього методу полягає в тому, щоб якомога щільніше заповнити кореневі канали гуттаперчей на всьому їхньому протязі.

Гуттаперча – твердий, але еластичний матеріал, якому властиво: біосумісність, низька токсичність, здатність максимально заповнювати канали у розігрітому стані, простота у видаленні у разі потреби.

Розрізняють кілька методик пломбування кореневих каналів гуттаперчей:

• метод бічної конденсації.
• термомеханічна конденсація гутаперчі.
• метод пломбування з використанням хімічно розм'якшеної гуттаперчі

Метод бічної конденсації – найпоширеніший метод пломбування, під час якого використовується силер (герметик). Цей метод передбачає пломбування у кілька етапів:

• Вибір гуттаперчового штифта. Штифт вибирається залежно від ширини кореневого каналу.
• Наповнення кореневого каналу спеціальною пастою силером.
• Введення основного штифта у канал.
• Ущільнення гуттаперчевого штифта придопомоги спредера.
• Введення гутаперчових штифтів меншого розміру та їх ущільнення. В одному кореневому каналі може бути «утрамбовано» до 8-12 гуттаперчових штифтів.
• Проведення рентгенологічного контролю пломбування.
• Видалення надлишків гуттаперчі та силера.
• Встановлення тимчасової пломби.

До якісних результатів пломбування каналів гуттаперчей висуваються такі вимоги: кореневий канал повинен бути запломбований до верхівки кореня і повинен бути щільно обтурований гуттаперчею та силером.

Цікавий факт

Широке застосування імплантатів у сучасній стоматології стало можливим завдяки професору Інґвару Бранемарку зі Швеції, який у 1965 році відкрив остеоінтеграцію – процес загоєння та зрощування кісткової тканини з титановим імплантатом. Біоінертність титану практично звела нанівець його відторгнення організмом.

Першими "стоматологами" були етруски. Вони вирізали штучні зуби із зубів різних ссавців вже в 7 столітті до н.е., а також вміли виготовляти мостоподібні протези, досить міцні для жування.

---