ПЛУНЖЕРНИЙ ЛІФТ
ГАЗЛІФТНА ЕКСПЛУАТАЦІЯ СВЕРДЛОВИН
Газліфтний видобуток- спосіб підйому рідини зі свердловини за рахунок енергії газу, що знаходиться під надлишковим тиском.
І

Газліфт вперше здійснено в Угорщині при осушенні затопленої шахти (кон.18 ст). Для видобутку нафти застосовується США з 1864, в Україні - з 1897 за пропозицією В.Г. Шухова (ерліфт, Баку). Широке застосування отримав з 1920-х рр.
Сутність газліфта – газування рідини. При цьому щільність газорідинної суміші (а отже, тиск її стовпа в свердловині) зі зростанням газоутримання зменшується, вибійний тиск свердловини знижується. Приплив продукції залежить від витрати газу.
Комплекс газліфтного обладнання включає:
джерело робочого агента,
газорозподільні батареї із пристроями регулювання витрати;
насосно-компресорні труби (НКТ),
пакери (можуть встановлюватися у нижнього кінця НКТ для запобігання відходу рідини в пласт при пуску свердловини та для зменшення пульсацій);
пускові та робочі клапани (служать для подачі газу в потік рідини). Пускові клапани забезпечують послідовне газування рідини у свердловині при пуску, після чого закриваються. Робочі клапани регулюють надходження робочого агента в продукцію і призначені для зменшення пульсацій та підтримки заданого видобутку рідини при зміні обводненості, гирлового тиску, прорив газу з пласта,соле-і парафіновідкладення в трубах та ін.
Газліфт застосовується у випадках, коли робота насосів ускладнена
відкладеннями парафіну та солей,
а також у кущових та похило спрямованих свердловинах. Ефективність газліфта залежить від в'язкості, швидкості руху суміші, гирлового та РА тисків.
(

Мал. 1. Схема установки плунжерного ліфта:
1- лубрикатор; 2- плунжер; 3-нижній амортизатор.
1- верхній перемикач; 2-корпус; 3-ущільнення (щітки); 4- клапан; 5- фіксатор клапана; 6- перемикач.