Поганий хлопець Салман Кхан
Біографія
Батько Салмана – режисер та продюсер, і мати – художник, прищепили своїй дитині потяг до творчості. Батько ж упродовж усієї акторської діяльності допомагав синові. Салман знявся у кількох фільмах, сценарій для яких був написаний батьком Салмана. Салман сам написав кілька сценаріїв своїх фільмів.
Крім того, що Салман – актор, він ще й бодібілдер. У цьому можна переконатися, подивившись багато його картин, де герой проводить більшу частину фільму без сорочки.
У 2004 році Салман був названий сьомим у списку найкрасивіших чоловіків у світі, і найкрасивішим чоловіком в Індії (за версією американського видання People magazine).
Актор відомий також своєю активною участю у благодійній діяльності. Ним було започатковано благодійний фонд Salman Khan Foundation, який діє з 2006 року.
Акторська кар'єра розпочалася ще наприкінці вісімдесятих років минулого століття. Одна з перших ролей була відзначена нагородою за найкращий дебют. З того часу актор знявся більш ніж у вісімдесяти фільмах. Багато з цих фільмів стали хітами і набули популярності не тільки в Індії.
Салман Кхан відомий як телеведучий. Його робота високо оцінюється критиками, і це доводить нагороди та звання найкращого ведучого на телебаченні протягом кількох років.
Став четвертим за рахунком актором Боллівуду, зображення якого стоїть у музеї Мадам Тюссо. За те, що з'явилася ця воскова фігура, що зображує образ актора, мусульманина Салмана Кхана було суворо засуджено церквою.
Актор має репутацію «поганого хлопця», і в пресі постійно з'являються повідомлення про нові конфлікти, бійки та скандали. Більшість цих повідомлень часто не має підсобою достатніх підстав, але підтримує імідж та популярність Салмана.
Особисте життя актора також перебуває під пильною увагою оточуючих. Відносини з першими красунями Боллівуду обростали різними вигадками, а кожна деталь взаємин викликає бурхливі суперечки в пресі та інтернеті. Особливо це стосувалося відносин із всесвітньо популярною Айшварією Рай Айшварія Рай - індіанка, яка підкорила Голлівуд (відома за головною роллю у фільмі «Принцеса спецій»).
Інтерв'ю для Hindustantimes
Про Салмана Кхана кажуть, що він зустрічався з кожною індійською актрисою, а дехто з індійських акторів – його кревний ворог. Боллівудський «поганий» не соромиться у висловлюваннях під час розмови з пресою. А на діалог йде, тільки коли це потрібне йому.
- Ваш перший Голлівудський фільм Marigold – як це було? Чи було щось особливе?
Іноді мені взагалі здається, що я народився не для Індії.
- І в чому ж відмінність роботи в Голлівуді від старого доброго Боллівуду?
Ні в чому. Хіба що доводилося раніше вставати вранці. І після цього говорити на камеру свої діалоги англійською. Фільм знятий у дусі Боллівуду. Режисер до зйомок подивився кілька сотень індійських фільмів, так що «Меріголд» фільм - це той самий Боллівуд, лише трохи на іноземний лад.
- А як розвиваються ваші стосунки із Голлівудом? Часто звуть?
Ну, ви ж знаєте, як це буває в Голлівуді: варто тільки майнути в епізоді і ти будеш просто нарозхват. Послухайте, мене звуть Салмана Кхан, і я цілком щасливий у своєму Бомбейському житті.
- Розкажіть про вашого нового друга - Говінда (легендарний індійський актор, розпочав кар'єру ще у сімдесятих роках минулого століття).
Це не новий друг, мидружимо вже років з двадцять. Я ще працював моделлю, і дуже хотів здаватися крутим. Коли я підійшов до нього сказати щось на кшталт: «Брате, мені подобається твій стиль», він просто сказав: «О, дякую тобі велике». Мене це протверезило. Говінда дав мені один урок - будь скромнішим. Не можу сказати, що засвоїв його блискуче, але я все ще намагаюся це зробити.
Як актори, ми не конкуренти. Він знімався у фільмах Девіда Дхаван 18 разів, а я 7-8 разів.
- Якби ми з вами помінялися місцями, то яке б питання ви задали Салману Кхану?
А як у вас із місцем? Гарне? Та я не на вашому місці, я не знаю, які питання ставити на інтерв'ю. А якби й був, то не став ставити Салману Кхану жодних питань. Я б використав силу пера у більш корисних цілях.
Викривати зло та корупцію, а не переписувати дурні плітки. Намагатися змінити світ на краще, хоча б не багато.
- У вас з'явився раптовий потяг до живопису, чи не так?
Я не скажу, що це тяга. І ніколи цього не скажу. Я малюю та продаю ці роботи для благодійності. Але я нікого не прошу купувати свої картини. Та я краще помру, ніж принижуватимуся до таких прохань.
- Роботи яких художників надихають вас?
Не знаю жодного з них. Знаю лише Husain saa, бо він з мене малював. От і все.
- Наскільки вас турбує преса?
Знаєте притчу про Будду? Щодня, коли Будда проходив повз одну людину, той плював на Будду. Але Будда все одно абсолютно спокійно проходив повз нечестивця день за днем. Одного разу цей нещасний усвідомив, наскільки жахливий його вчинок і він пішов за Буддою, ставши його затятим послідовником.
Всі ці стерв'ятники якось зрозуміють, чим вони насправді займаються.
- Не надто втішний відгук про журналістів.
Та багато ви думаєте про ввічливість у розмовах із нами, артистами. Всі ці дурні питання, як під копірку: Чи є у вас дівчина? Якщо у вас батьки? На що ви витрачаєте свої гроші.
- Чому ж ви зараз даєте нам інтерв'ю?
Тільки тому, що незабаром буде чергова прем'єра.