Префікс - Cefprozil, показання до застосування, опис, властивості
Виробник: АТ «Нобел Алматинська Лікарська Фабрика» Республіка Казахстан
Код АТС: J01DC10
Фарм група: Бактерицидні препарати для системного призначення
Форма випуску: Тверді фармацевтичні форми.
Показання для застосування: Інфекції верхніх дихальних шляхів. Фарінгіт. Тонзиліт. Середній отит. Гострий синусит. Інфекції нижніх дихальних шляхів. Бронхіт. Пневмонія. Абсцес. Інфекції сечостатевої системи. Гострий цистит.
Опис, властивості, характеристики препарату:
Діюча речовина: 523,13 мг цефпрозилу моногідрату, що еквівалентно цефпрозилу 500 мг.
допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза РН 102, натрію крохмаль гліколят (тип А), магнію стеарат.
Склад оболонки: діоксид титану, HPMC 3 cP - Methocel E3-LV, HPMC 6 cP - Methocel E6-LV, поліетиленгліколь 400, полісорбат 80, симетикона суміш 30%.
Фармакологічні характеристики:
Фармакодинаміка. Префікс являє собою напівсинтетичний цефалоспориновий антибіотик другого покоління. Префікс пригнічує синтез мукопептиду в бактеріальній клітинній стінці. Пригнічує синтез бактеріальної клітинної стінки шляхом зв'язування одного або більше пеніцилін-зв'язуючих білків, які в свою чергу пригнічують кінцеву транспептидацію синтезу пептидоглікану в бактеріальній клітинній стінці і таким чином пригнічує біосинтез клітинної стінки. Зрештою амеба розчиняється внаслідок активності аутолітичних ферментів клітинної стіни (аутолізини і муреїн гідролази).
Цефпрозил активний in vitro щодо широкого діапазону грам-позитивних і грам-негативних мікробів. Антибактеріальна дія цефпрозилу - результат пригнічення синтезу клітинної стінки. Підтверджено активність цефпрозилу щодо більшості штамів наступних мікробів як in vitro, так і при інфекціях:
Аеробні грампозитивні мікроорганізми: Staphylococcus aureus* (включаючи штами, що продукуються – лактамазу)
*Цефпрозил неактивний щодо метицилін-стійких стафілококів.
Аеробні грамнегативні мікроорганізми: Haemophilus influenzae (включаючи штами, що продукуються – лактамазу), Moraxella (Branhamella) catarrhalis (включаючи штами, що продукуються – лактамазу).
Цефпрозил неактивний щодо Enterococcus faecium, Acinetobacter, Enterobacter, Morgnella morganii, Proteus vulgaris, Providencia, Pseudomonas та Serratia, Bacteroides fragillis.
Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо всмоктується близько 95% цефпрозилу. Прийом препарату ПРЕФІКС одночасно з їжею збільшує час досягнення максимальної плазмової концентрації (Tmax) від 0,25 до 0,75 год, але не впливає на ступінь всмоктування (площа під кривою) або на найвищу плазмову концентрацію (Cmax) цефпрозилу. Біодоступність цефпрозилу не змінюється після антациду через 5 хвилин.
Об'єм розподілу близько 0,23 л/кг. Близько 36% цефпрозилу зв'язується з білками плазми і не залежить від концентрації в межах від 2 мкг/мл до 20 мкг/мл. Дані про накопичення цефпрозилу в плазмі у пацієнтів з нормальною функцією нирок після неодноразового прийому дози до 1000 мг кожні 8 годин протягом 10 днів відсутні. Обсяг розподілу цефпрозилу становить 0,23 л/кг маси тіла здорового дорослого пацієнта зі звичайною функцією нирок. У дорослих пацієнтів із звичайною функцією нирок періоднапіврозпаду в плазмі в середньому становить 1 - 1,4 год.
Нирковий кліренс препарату становить 1,78 – 2,53 мл/хв на кг маси тіла. Цефпрозил виводиться в основному з сечею методом клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Близько 54 - 70% одноразової дози препарату виводиться з організму в незміненому вигляді з сечею протягом 24 годин. у середньому становить 700, 1000 та 2900 мкг/мл, відповідно.
У пацієнтів з порушеннями функції нирок подовжується період напіврозпаду цефпрозилу в плазмі до 5,2 години залежно від ступеня ниркової дисфункції. У пацієнтів з повною відсутністю ниркової функції період напіврозпаду цефпрозилу в плазмі досягає 5,9 год. Період напіврозпаду коротшає під час гемодіалізу. Напрямок виділення препарату у пацієнтів з очевидною нирковою дефіцитністю не визначено.
У пацієнтів з порушеннями функції печінки період напіврозпаду збільшується до 2 год. Амплітуда змін не гарантує коригування дози для пацієнтів цієї групи.
Показання до застосування:
– інфекції верхніх дихальних шляхів: фарингіт, тонзиліт, середній отит, гострий синусит;
- інфекції нижніх дихальних шляхів: бронхіт та пневмонія;
- Шкірні інфекції (ускладнені та неускладнені), абсцес, що зазвичай вимагає хірургічний дрібні камінці;
– гострі неускладнені інфекції сечовивідних шляхів, включаючи гострий цистит.
Метод застосування та дози:
Префікс показаний для прийому всередину. Дорослі та дітки віком від 13 років:
Зазвичай тривалість лікування становить 7 днів. Курс лікування може бути продовжений до 10 днів у пацієнтів з інфекціями, викликаними бета-гемолітичним стрептококом.
Особливості застосування:
До терапії цефпрозилом у пацієнтів необхідно провести ретельне дослідження наявності гіперчутливості до цефпрозилу, цефалоспоринів, пеніцилінів або інших ліків. Необхідно виявляти особливу обережність при призначенні препарату клієнтам з підвищеною чутливістю до пеніцилінових антибіотиків, внаслідок розвитку перехресної алергічної реакції між - лактамними антибіотиками, що зустрічається у більше 10% пацієнтів, що мають в анамназі алергічну реакцію до пеніцилінів. При виникненні алергічної реакції, потрібно закінчити прийом препарату. Суворі реакції підвищеної чутливості до препарату можуть вимагати терапії епінефрином та ін.
Розвиток псевдомембранозного коліту відзначено у більшості антибактеріальних засобів, включаючи цефпрозил, і відрізняється за тяжкістю течії: від середнього до загрозливого життя форми. Тому важливо враховувати цей діагноз у пацієнтів, у яких спостерігається діарея після прийому антибактеріальних препаратів.
Лікування бактерицидними засобами змінює нормальну мікрофлору ободової кишки та може допустити зайве зростання клостридій. Дослідження показали, що токсини, які продукуються Clostridium defficile, є однією з головних обставин розвитку коліту, пов'язаного з антибіотиками.
Після діагностики псевдомембранозного коліту потрібно вжити відповідних терапевтичних заходів. Псевдомембранозний коліт середньої течії зазвичай проходить тільки після відміни препарату. При помірному таважкому перебігу коліту потрібно використовувати рідкості та електроліти, білкове доповнення та терапію антибактеріальними засобами, дієвими щодо Clostridium defficile.
У пацієнтів з відомою та передбачуваною нирковою дефіцитністю ретельне клінічне обстеження та належні лабораторні дослідження повинні бути здійснені перед та протягом лікування. Загальна добова доза цефпрозилу у таких пацієнтів повинна бути знижена внаслідок виявлення найвищої та/або тривалої плазмової концентрації антибіотика при призначенні звичайної дози препарату. Цефалоспорини, включаючи цефпрозил, слід призначати з обережністю клієнтам, які приймають одночасно сильні діуретики після того, як очікується побічна дія на ниркову функцію цих засобів.
Призначення цефпрозилу за відсутності виявлених або явно передбачуваних бактеріальних інфекцій або для профілактичних показань може сприяти ризику розвитку стійких до препарату мікробів.
Цефпрозил повинен призначатися з обережністю окремим клієнтам, які мають в анамнезі шлунково-кишкові захворювання, а саме коліт.
Під час лікування цефалоспориновими антибіотиками ймовірна позитивна реакція Кумбса.
Пацієнти з нирковою недостатністю. У пацієнтів з нирковою недостатністю з кліренсом креатиніну 30 мл/хв і більше не потрібно зміни повсякденного дозування цеф-прозилу для пацієнтів. У пацієнтів з кліренсом креатиніну менше 30 мл/хв, частота прийому повинна бути змінена: такі пацієнти повинні отримувати 50% від звичайної дози цефпрозилу зі звичайним інтервалом дозування. Оскільки препарат частково виводиться з організму методом гемодіалізу, у пацієнтів, які отримують гемодіаліз, цефпрозил повинен прийматись після закінчення діалізу.
Пацієнтиіз печінковою дефіцитністю. У пацієнтів з печінковою дефіцитністю немає необхідності коригувати дозу препарату.
Пацієнти похилого віку. У пацієнтів віком від 65 років, які приймають одноразову дозу цефпрозилу 1 г, спостерігається підвищення площі під кривою від 35 до 65% і на 40% зниження значення ниркового кліренсу в порівнянні з пацієнтами від 20 до 40 л. Середня висота площі під кривою у молодих і старих жінок на 15 - 20% вище, ніж у чоловіків. Амплітуда таких змін, пов'язаних з роками та статтю, у фармакокінетиці цефпрозилу не є настільки важливою і не вимагає коригування дози.
Застосування у педіатрії. Відсутні дані щодо безпеки застосування препарату ПРЕФІКС у дітей віком до 13 років.
Вагітність та лактація. Препарат протипоказаний до застосування при вагітності та в період лактації. При необхідності призначення Префікса жінкам в період вагітності необхідно оцінювати ймовірну користь для матері і можливий ризик для плода. Невелика кількість цефпрозилу (менше 0,3% від дози) знаходиться в грудному молоці у жінок, що годують після прийому одноразової дози препарату 1 г. Середня добова концентрація коливається від 0,25 до 3,3 мкг/мл.
Особливості впливу ліків на здатність керувати транспортним засобом або потенційно небезпечними механізмами. Потрібно бути обережними при водінні автомобіля та вправах іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають особливої уваги та швидкості психомоторних реакцій.
Побічна дія:
Побічні реакції цефпрозилу ідентичні з іншими цефалоспоринами. Префікс зазвичай добре переноситься. Лише близько 2% пацієнтів мали закінчити терапію препаратом, внаслідок розвитку побічних реакцій:
- коліти (включаючипсевдомембранозний коліт);
- Збільшення рівня АСТ, АЛТ, підвищення лужної фосфатази та білі-рубіну;
- Підвищення вмісту в крові азоту сечовини (BUN), сироваткового креатиніну;
– генітальний свербіж та вагініт.
- Блювота та болі в животику;
- Підвищена активність, головний біль, стресовість, безсоння, замішання і сонливість;
- Анафілаксія, набряк Квінке;
- лихоманка, реакції типу сироваткової хвороби;
Взаємодія з іншими фармацевтичними засобами:
При одночасному прийомі ПРЕФІКС з:
- аміноглікозидовими антибіотиками була відзначена нефротоксичність;
– пробенецидом, зростає площа під кривою цефпрозилу у 2 рази;
– цефалоспоринові ліки можуть викликати хибно-позитивну реакцію на глюкозу в сечі з реактивом Бенедикта чи Фелінга, і викликають – з тестом, заснованим на ферментах на глюкозурію.
- хибно-негативна реакція може з'явитися з фериціанідом при виявленні глюкози у крові. Наявність цефпрозилу в крові не впливає на кількісне визначення креатиніну в плазмі та сечі лужно-пікратним способом.
Протипоказання:
– підвищена чутливість до цефпрозилу та інших цефалоспоринів;
– кровотечі та захворювання шлунково-кишкового тракту в анамнезі, в т.ч. неспецифічний виразковий коліт;
- вагітність та період лактації;
- Дитячий вік до 13 років.
Передозування:
Симптоми: втрата апетиту, діарея, при тяжкому передозуванні: нудота, блювання, травна колька, апоплексія, зниження чутливості і відчуття поколювання в руках і ногах, а також м'язові спазми.
У разі тяжкого передозування, особливо у пацієнтів з порушеннями функції нирок,цефпрозил виводять засобом гемодіалізу.
Умови зберігання:
Зберігати при температурі не вище 25 °С у сухому, захищеному від світла місці. Зберігати у важкодоступному для дітей місці! Термін зберігання 2 роки. Не використовувати після закінчення терміну зберігання.
Умови відпустки:
Пігулки, покриті плівковою оболонкою 500 мг, в блістері по 7 або 10 таблеток, 1 або 2 блістери в картонній пачці разом з інструкцією із застосування.