Президент «звірив годинник» із законодавцями - Парламентська газета
Пройшло чергове засідання Ради законодавців, у якому взяли участь Президент України Володимир Путін, а також керівники двох палат парламенту Валентина Матвієнко та Сергій Наришкін
Фото Наталії БОЛЬШАКОВОЇ
У Катерининській залі Кремля пройшло чергове засідання Ради законодавців, у якому взяли участь Президент України Володимир Путін, а також керівники двох палат парламенту Валентина Матвієнко та Сергій Наришкін. Обговорювалися пріоритетні завдання, у тому числі зазначені у Посланні глави держави Федеральним Зборам
По суті, це було продовження спілкування парламентаріїв з лідером країни, розпочате напередодні під час оголошення щорічного Послання до Федеральних Зборів. Продовження, під час якого глава держави запропонував законодавцям, що кажуть, «звірити годинник» з приводу того, як іде робота і що потрібно додатково зробити, щоб вона виявилася більш ефективною. Наприклад, про пріоритети спільної діяльності щодо вирішення численних питань, які стоять перед країною і знаходяться саме на регіональному рівні, — з тим розрахунком, щоб налагодити ефективну взаємодію між федеральним рівнем влади та регіональним. Володимир Путін наголосив: потрібно, щоб кожен рівень влади був самодостатнім і здатним вирішувати ті завдання, які перед ним ставляться. Вони відомі — це проблеми, з якими люди стикаються щороку і щодня: і забезпечення житлом, і розселення аварійного фонду, і забезпечення людей елементарними послугами.
Ось такі проблеми запропонував обговорити Президент у форматі відкритої розмови із питаннями, які учасники засідання ставили главі держави. Причому іноді відповіді на них були цікавішими за самі питання.
Дискусію відкрила Голова Ради Федерації Валентина Матвієнко. Вона зазначила, що зі створенням Єдиної ради законодавців при Федеральних Зборах вдалося налагодити координацію та тіснішу взаємодію у законодавчій діяльності як обох палат парламенту країни, так і регіональних заксобрань.
Ми багато і правомірно говоримо про побудову демократичної держави. Але розвиток демократії, на думку Валентини Матвієнко, має на увазі насамперед підвищення ролі законодавчих (представницьких) органів влади, обраних загальним голосуванням та які представляють інтереси різних верств виборців. На законодавців у зв'язку з цим лягає особлива відповідальність за успіх перетворень, ініційованих главою держави. Виходячи з цього, Послання Президента до Федеральних Зборів стає програмою законотворчої діяльності як на федеральному, так і на регіональному рівнях.
Саме тому, повідомила вона, одразу після оголошення Послання у Раді Федерації зібралися керівництво палати, голови комітетів. Умовилися, що найближчим часом буде складено предметний план дій щодо реалізації основних положень Послання.
У Посланні, зазначила речник Ради Федерації, запропоновано цілу низку заходів щодо виправлення ситуації, у тому числі щодо зміни логіки міжбюджетних відносин, розробки «інвестиційної картки» України, фінансового зміцнення муніципальних органів влади та цілу низку інших. На думку Валентини Матвієнко, все це треба вибудувати у системну регіональну політику з конкретними цільовими показниками, розписаними за роками, з відповідальністю керівників регіонів як виконавчої, так і законодавчої влади, Мінрегіонрозвитку, Мінекономіки, Мінфіну, Мінпрому.
Зокрема, поставлено завдання створити 25 мільйоніввисокоефективних, високотехнологічних робочих місць. Але поки що до регіонів ніхто жодних цільових показників не доводив. Тому постає низка запитань: хто створюватиме ці робочі місця? Де? За рахунок чого? Потрібно було б, вважає Голова Ради Федерації, разом із регіонами виробити конкретну програму — скільки, де, на яких виробництвах, на яких підприємствах. Адже так важливо, щоб усі рівні влади працювали як єдина команда, постійно звіряли годинник, формували загальний робочий порядок денний, знаходили, звісно, ефективні рішення як оперативних, так і стратегічних завдань.
У свою чергу Володимир Путін погодився з тим, що розрив у рівні доходів різних територій та суб'єктів Федерації дуже великий, і ситуація не покращується. І відбувається це, на його думку, через те, що свого часу розірвано природний зв'язок, який поєднував самодостатні регіони. У радянські часи, наприклад, Ленінград та Ленінградська область були єдиним народногосподарським комплексом. Наразі існує два суб'єкти Федерації. Але якщо Ленінградська область ще може існувати як самостійна, то в інших випадках, особливо якщо йдеться про маленькі національні республіки, які входили у великі об'єднання — краї та області, — вони ніколи не були самодостатніми. У СРСР вони десятиліттями розвивалися як частина єдиного великого цілого, а коли все розпалося, вони опинилися на мілині.
Де вихід? На думку глави держави, рухатися тут треба за двома напрямками. Там, де це доцільно, регіони мають укрупнюватись, що має робитися лише за бажанням населення, якщо люди самі вважають, що це доцільно. Але це не єдиний і не найголовніший спосіб вирішення проблем, вважає Володимир Путін. Потрібно наповнювати власними джерелами всеіснуючі вже суб'єкти Федерації.
Це непросте завдання, переконаний він, саме тому він запропонував перейти до нової політики просторового розвитку країни, розміщення продуктивних сил. Очевидно, виходячи з цієї ж логіки, будується його позиція щодо необхідності створення нових 25 мільйонів робочих місць. У цій справі, наголосив Володимир Путін, не може бути прямих вказівок із центру. Значною мірою ініціатива очікується від керівників регіонів: вони краще, ніж будь-хто інший, знають, що є привабливим, конкурентоспроможним у підвідомчій їм території, на чому потрібно зосередити увагу. І повинні звертатися до Президента та Уряду РФ, наполягати на тому, щоб їм було надано підтримку. Дуже багато у створенні сприятливого інвестиційного клімату, наголосив глава держави, можуть зробити законодавці на місцях.
У свою чергу Голова Державної Думи Сергій Наришкін повідомив, що депутати вже ухвалили рішення сформувати на міжрегіональній основі робочу групу для того, щоб скоригувати план законотворчої діяльності і на найближчу перспективу, і на майбутнє. Загалом, на його думку, є кілька моментів, які є загальними та важливими для законодавців як федерального, так і регіонального рівнів.
Тези щодо необхідності підвищення якості нормотворчості були повністю підтримані главою держави. Володимир Путін підкреслив, що треба вдосконалювати юридичну техніку, дбати про це уважніше, думати, в буквальному сенсі слова, де поставити кожну кому. У цих питаннях, констатував Президент, потрібен найвищий ступінь акуратності. У зв'язку з цим він розраховує на те, що пропозиції щодо надання депутатам Держдуми права законодавчої ініціативи нарегіональному рівні набудуть форми закону. Що не тільки не зашкодить, а, навпаки, допоможе законодавчим зборам суб'єктів ефективно працювати разом із Федеральними Зборами.
Голови регіональних законодавчих зборів, які потім виступали, перевели розмову з Президентом у більш приземлену площину, ставлячи питання, що стосуються конкретних територій. Зокрема, голову Законодавчих зборів Красноярського краю Олександра Уса цікавило: чи торкнеться програма очищення Арктики від сміття окремих точок на карті Красноярського краю, що накопичилося, дуже важливих для країни і відомих усьому світу. У відповіді Володимира Путіна прозвучало, зараз ця робота тільки почалася, але передбачається, що вона буде поширена на всю Північ: від Архангельська, Мурманська та закінчуючи Далеким Сходом. Це потребує часу та великих фінансових витрат.
На думку Володимира Путіна, ця тема дуже важлива і чутлива. Прийнявши відоме рішення щодо нового способу приведення до влади керівників регіонів, було зроблено те, що затребуване суспільством. Люди отримали можливість безпосередньо впливати на формування регіональної влади за допомогою прямого таємного голосування. Однак тут є над чим подумати. Специфіка полягає в тому, зазначив Президент, що наша країна є багатонаціональною, але більшість суб'єктів Федерації є мононаціональними. Але є й регіони, де кілька етнічних груп з права вважають себе титульними націями і відповідно претендують на те, щоб їхні представники брали пряму участь в управлінні територією. Вже були не в такі далекі часи конфлікти саме на цьому ґрунті, що призводило до розмов про можливість територіального переділу в рамках окремо взятого регіону. А це, наголосив Президент, абсолютнонеприпустимо та вкрай небезпечно. Тому, вважає Володимир Путін, залишаючись у рамках існуючого територіального поділу, потрібно знайти формулу, прийнятну для таких суб'єктів Федерації.
Але не можна для одних суб'єктів створювати одні правові норми, а для інших інші, інакше єдине правове поле країни просто розколеться. Може, припустив глава держави, слід дати право всім регіонам враховувати свою специфіку під час вирішення такого важливого питання. Але це право зовсім не означає, що потрібно спонукати переважну більшість суб'єктів Федерації повертатися до якихось колишніх формул, особливо наголосив Володимир Путін. Хто хоче залишатися в рамках уже прийнятих норм, не тільки вправі це зробити, а й мають так вчинити. Втім, ця тема потребує окремого, дуже серйозного розгляду, зауважив він.
Голову Новгородської обласної Думи Олену Писарєву хвилювала проблема передачі повноважень щодо збереження, використання та популяризації об'єктів культурної спадщини федерального значення безпосередньо суб'єктам Федерації. Такий процес триває, списки постійно складаються, оновлюються, і об'єкти передаються, відповів Володимир Путін, але при цьому постає питання із фінансуванням. На його думку, передавати об'єкти культурної спадщини регіонам потрібно лише у тому разі, якщо вони самі фінансово можуть це забезпечити. Проте процес передачі триватиме. Виділяти гроші спеціально на ремонт об'єктів культурної спадщини досить складно у ході загального бюджетного процесу. Це краще робити у рамках міжбюджетних відносин. Загалом, зазначив Володимир Путін, рухатимемося далі, але, звісно, в рамках розумного, бо є все-таки об'єкти, які потребують загальнодержавної уваги.
Зустріч Президента України Володимира Путіна з членами Радизаконодавців Україна під час Федеральних Зборів підтвердила, що у регіональних парламентаріїв налагоджений діалог з федеральною владою, заявив голова Мурманської обласної Думи Василь Шамбір. Він назвав дуже важливим те, що напередодні регіональних законодавців вперше запросили на оголошення Послання Президента України Федеральним Зборам. Парламентарій вважає, що це правильний напрямок для підняття престижу законодавчих органів влади. «Рада Федерації як палата регіонів дає можливість вийти на більш високий рівень для вирішення проблем, які ми маємо», — зазначив він.
Присутність глав парламентів суб'єктів України на проголошенні Послання Президента України Федеральним Зборам наголошує на важливості того, щоб на регіональному рівні законодавство було б так само якісним, як і на федеральному, впевнена голова Калінінградської обласної думи Марина Оргєєва. За її словами, робота Ради законодавців зараз набула нових форм, таких як навчальні семінари, на яких регіональні парламентарі можуть зустрітися з керівництвом обох палат парламенту, членами уряду, вченими, обговорити найважливіші проблеми. Змінився і порядок денний засідань Ради законодавців — на розгляд виносяться питання, що хвилюють усі регіони, все суспільство.
«Сьогодні фраза про те, що Україна сильна регіонами, набуває нового сенсу. Рада Федерації як палата регіонів вдихнула нове життя в діяльність Ради законодавців, розробила нові форми нашої взаємодії, - сказав голова Державних зборів Ел Курултай Республіки Алтай Іван Белеков. — Ми стали одним із перших суб'єктів РФ, які почали за підтримки верхньої палати проводити моніторинг регіонального законодавства, здійснювати аналіз правозастосовної практики,виявляти проблеми, які вимагають законодавчого регулювання… П'ять років тому за підтримки Ради Федерації наш парламент ухвалив закон «Про нематеріальну культурну спадщину народів Республіки Алтай». Впевнений, що сьогодні в епоху глобалізації закон про нематеріальну культуру необхідний і на федеральному рівні. Сподіваємося, що Рада Федерації надасть нам у цьому підтримку».
Зустріч Президента України з членами Ради законодавців була конструктивною та корисною, переконаний Голова Московської міської Думи Володимир Платонов. «У числі запитань, — зазначив він, — прозвучала законодавча ініціатива Московської міської Думи з приводу внесення змін до Закону «Про засоби масової інформації». Це стосується ЗМІ, які поширюють або дають будь-яку інформацію про національність, віросповідання чи расову приналежність особи, яка вчинила злочин, обвинуваченого або потерпілого. Дуже важливо, щоб такий закон був підтриманий, оскільки злочин і злочинець національності не мають… Упевнений, що такий закон був би дуже своєчасним, бо сприяв би зменшенню випадків розпалювання міжнаціональної ворожнечі».