Принцип заборони Вольфганга Паулі
«Незабаром після того, як Вольфганг Паулі ввів таку властивість «двозначності» електрона, він аналітично пояснив, чому всі електрони в атомі не займають найнижчий енергетичний рівень.
У вдосконаленій їм моделіБора допустимі енергетичні стани, або орбіти, електронів в атомі описуються чотирма квантовими числами кожного електрона.
Ці числа визначають основний енергетичний рівень електрона, його орбітальний кутовий момент, його магнітний момент і (у цьому був вклад Вольфганга Паулі) орієнтацію його спина.
Кожне з цих квантових чисел може набувати лише певних значень, більш того, дупустимі лише деякі комбінації даних значень.
Він сформулював закон, який став відомий як принцип заборони Паулі і згідно з яким ніякі два електрони в системі не можуть мати однакові набори квантових чисел. Так, кожна оболонка в атомі може містити лише обмежену кількість електронних орбіт, які визначаються допустимими значеннями квантових чисел.
Принцип заборони Паулі відіграє фундаментальну роль розуміння будови та поведінки атомів, атомних ядер, властивостей металів та інших фізичних явищ. Він пояснює хімічну взаємодію елементів та їх насамперед незрозуміле розташування у періодичній системі. Сам Паулі використав принцип заборони для того, щоб зрозуміти магнітні властивості простих металів та деяких газів.
Незабаром після того, як Паулі сформулював свій принцип заборони, квантова теорія отримала солідне теоретичне обґрунтування завдяки роботам Ервіна Шредінгера, Вернера Гейзенберга і П.А.М. Дірака. Теоретичний апарат, використаний ними для опису атомних та субатомних систем, став називатися квантовою механікою.
Атомна модельБора була замінена квантово-механічною моделлю, яка успішніше передбачала спектри та інші атомні явища.
Щодо досягнень Паулі, то вони дозволили поширити квантову механіку на такі галузі, як фізика частинок високої енергії та взаємодія частинок зі світлом та іншими формами електромагнітних полів. Ці області стали відомі як релятивістська квантова електродинаміка».
Лауреати Нобелівської премії: Енциклопедія: М - Я, М., «Прогрес», 1992, с. 198.