Природа як місце існування людини
Природний світ є тісною єдністю живого і неживого, органічного і неорганічного. У природному світі виділяють біосферу (від грец. bios – життя та sphaire – куля) – сферу життя. Підбіосферою розуміють оболонку Землі, зайняту сукупністю живих організмів із продуктами їх життєдіяльності. Термін «біосфера» був уперше вжитий французьким ученим Ж. Б. Ламарком в 1804 р. Філософський змив поняття «біосфера» отримало завдяки роботам радянського вченого В. І. Вернадського. Він узвичаїв термін «жива речовина», під яким розумів всю сукупність організмів, що населяють Землю, а біосферою назвав довкілля цих організмів.
У 20-ті роки. ХХ ст. В. І. Вернадський на величезному фактичному матеріалі обґрунтував думку про закономірну еволюцію біосфери у новий якісний стан, для характеристики якого французький філософ і математик Е. Леруа ввів термін «ноосфера». Великий внесок у розвиток вчення про ноосферу було внесено великим ученим та теологом ХХ ст. П. Тейяром де Шарден.
Поняття «ноосфера», передусім, сприймається як сфера розуму.Ноосфера - це якісно новий стан біосфери, результат діяльності людини, плід її знань та праці. Ноосфера, названа Вернадським концентрацією енергії людської культури, стала потужною геологічною і навіть космічною силою, чинником глобальних змін Землі. Вона поступово перетворює навколишній світ у об'єкт керованого розвитку та відкриває нові перспективи для існування людства.