Про публічне прослуховування музики
Конституція України гарантує кожному громадянину свободу літературної, мистецької, наукової, технічної та інших видів творчості. Інтелектуальна власність охороняється законом. Тому питання, пов'язані із посиленням її захисту, останніми роками є предметом підвищеної уваги з боку керівництва країни.
При цьому під прослуховуванням музичних творів розуміється виконання у присутності сторонніх осіб, а саме волевиявлення цих осіб, які перебувають у місці виконання твору, спрямоване чи неспрямоване на прослуховування до уваги не береться.
Також варто відзначити, що законодавець не розрізняє комерційне та публічне прослуховування музики. Не визначена й різниця між відтворенням та виконанням. Далі під прослуховуванням ми матимемо на увазі публічне відтворення музичних творів.
Цікаво, що є судові прецеденти, згідно з якими судами було дозволено використовувати радіо безкоштовно виключно для персоналу поза присутністю третіх осіб, що виключає, на думку суду, публічність прослуховування.
На даний час немає ще жодної судової справи, яка програла б РАВ з приводу примусу до укладання платного ліцензійного договору, в тому числі і з використання радіо в публічних місцях. Варто зазначити, що українське законодавство у сфері інтелектуальної власності має відповідати вимогам ТРІПС (Угода з торговельних аспектів прав інтелектуальної власності) та СОТ (Світова організація торгівлі), а також іншим міжнародним актам, а судова практика свідчить про те, що «інтелектуальне законодавство» нашій країні працює.
Пред'являючи відмову до укладання договору з РАВ, особа мотивує це тим, що, по-перше, радіостанції чи телебачення саме укладає ліцензійні договори, унаслідок чого, на їхню думку, РАВ незаконно двічі вимагає грошову виплату за один і той самий предмет, а, по-друге, телебачення, як правило, є платним (супутникове, кабельне).