Психологічне дослідження № 4 « саморозкриття та самопред’явлення особистості у спілкуванні»
-Вивчення особистісних особливостей, що виявляються в конфліктному спілкуванні;
-Визначення рівня саморозкриття особистості у спілкуванні.
Зміст теми дослідження
Спілкування не завжди протікає гладко та вдало. У процесі спілкування ми стикаємося з різними перешкодами, пов'язані з нерозумінням співрозмовника. Перешкоди виникають за рахунок смислових бар'єрів, неоднакового прочитання невербальних символів різними людьми, відсутності уваги, інтересу з боку партнера по спілкуванню, а також поганого зворотного зв'язку, який не дозволяє визначити, чи справді ваше повідомлення витлумачене в тому сенсі, який ви в нього вкладали.
Саморозкриття-повідомлення людиною інформації про себе іншим людям, добровільне відкриття іншій особі різних аспектів своєї особистості.
Саморозкриття має цілу низку характеристик, до яких належать: глибина, широта, обсяг саморозкриття, а також вибірковість, диференційованість і тривалість саморозкриття.
Самопред'явлення є складнішим об'єктом вивчення і діагностики, ніж саморозкриття, оскільки він охоплює більше вербальних і невербальних проявів людини, крім того гірше усвідомлюється самим суб'єктом.
Самовираження це стан і можливість бути самим собою. Щоб ефективно спілкуватися з іншими людьми, треба діяти природно. Коли ми діємо природно, розкриваючи себе, ми показуємо, чого ми хочемо. Потрібно розуміти, що чим більш відкритими ви є, тим більш відкритими будуть з вами люди, і вони будуть розуміти, ким ви є, вони будуть приймати вас за того, хто ви дійсно є. І комунікація буде щиро відкритою та успішною.
Основні поняття теми:
Техніка спілкування- це ті способи, якяким вдається людина, щоб підготуватися до спілкування та його поведінка під час спілкування.
Прийоми спілкування- найбільш переважні засоби, які обираються для процесу спілкування.
Комунікативні здібності - індивідуально-психологічні особливості особистості, що забезпечують ефективну взаємодію та адекватне взаєморозуміння для людей у процесі спілкування або виконання спільної діяльності. с. дозволяють успішно вступати в контакт з іншими людьми, здійснювати комунікативну, організаторську та інші види діяльності; вони визначають якісні та кількісні характеристики обміну інформацією, сприйняття та розуміння ін. людини, вироблення стратегії взаємодії. с. пов'язані з можливостями нейтралізації або мінімізації факторів, що ускладнюють комунікацію - «бар'єрів спілкування».
Етика спілкування- це сукупність конкретних практичних прийомів, норм (насамперед моральних), правил спілкування.
Комунікативна культура -це сукупність культурних норм, культурологічних знань, цінностей та значень, що використовуються в процесі комунікації, у тому числі і при спілкуванні.