Рада намалює новий герб України
Депутати можуть подумати про прийняття великого герба. Опозиціонери вважають, що питання держсимволіки необхідно довести до логічного завершення: спочатку оголосити конкурс та обговорити варіанти герба «усім світом», потім винести питання під купол.
– Роботу вести можна і потрібно, незважаючи на те, що наше суспільство зараз не консолідоване, – сказала «Погляду» депутат від УДАРу Наталія Новак. – Потрібно буде вивчити думки щодо нового герба у суспільстві, провести соцопитування та дослідження. Щоправда, розглядати у залі поки що зарано: це може загострити розбіжності.
Колеги з опозиції загалом погоджуються, що питання розглядати треба. Але в перспективі: «свободівець» Ігор Мірошниченко готовий присвятити себе захисту держсимволів у принципі, переконуючи, що в Раді діє «п'ята колона», яка нібито веде підривну діяльність. А за словами Олега Ляшка, питання стане актуальним, коли буде реалізовано реальні права населення.
У Мінкульті тим часом припадають пилом «дослідні проекти», розроблені три роки тому – тоді відомство оголошувало конкурс на великий герб. Свої варіанти надсилали і нардепи. Наприклад, Ганна Герман, Катерина Ващук та Оксана Білозір прикрасили свій зразок колосками пшениці (через що він став підозріло схожим на радянський символ) та гроном калини. Нових конкурсів поки що не влаштовують: накладно, та й результати радше Рада не затвердить.
- Питання політичне. Тому ініціатива про відновлення роботи над Великим гербом має виходити від президента чи депутатів Верховної Ради, - сказала прес-секретар Людмила Фролова. - А міністерство культури виступає у цьому питанні як виконавець.
Перші варіанти великого герба розроблялися ще на початку незалежності. Але виносити їхпід купол ніхто не наважувався:
- Питання поставили ще 1991 року, і ми пропонували два варіанти. Але тоді в Раді була так звана «група 239», яка складалася з комуністів – вони були проти будь-якої української символіки. Щоб отримати хоч якусь символіку, вирішили прийняти лише малий герб, - пояснив член Українського геральдичного товариства Андрій Гречило. – Зараз же країна цілком здатна прожити і без великого герба – його дозволяють собі переважно монархії чи «соборні» держави, що були раніше частиною імперій.
По два герби – у Латвії, Естонії, Чехії. "Великий" використовують центральні органи влади, президенти поміщають їх на штандарт та печатку. Малий застосовують міністерства та відомства "простіше", наприклад, поліція та мін'юст. А ось Україна, Польща та Австрія, які мають багаті монархічні традиції, використовують по одному гербу. Тож якщо Рада наважиться міняти великий герб, Україна стане винятком із загального правила.
"Канонічний" варіант герба, затверджений Мінкультом