Роботи та надлишок робочої сили
Існує широко поширений, хоч і напівприкритий страх перед майбутнім впровадженням роботів у промисловість та торгівлю. Чи спричинить це масове вивільнення і безробіття? Найімовірніша відповідь нині — «Так!»
У минулому впровадження нової техніки, наприклад, механізація та автоматизація окремих процесів, завжди призводило до зниження потреби в робочій силі, і немає підстав вважати, що ця тенденція не продовжиться в майбутньому. Однак у недавньому минулому використання будь-якої нової техніки було порівняно поступовим і збігалося з поступовим зростанням індустрії. Завдяки цьому можна було перерозподіляти надлишкових робочих.
Самі люди певною мірою сприяли уповільненню впровадження нової техніки як офіційними, і неофіційними шляхами. Така тенденція в одних країнах була більш поширена, ніж в інших, і була особливо характерною для країн з довгою та болісною історією розвитку промисловості. Це також залежало від ступеня підготовленості робітників до рішучих дій незалежно від того, чи об'єднані вони у профспілки. У робітників, які страждали у минулому через тривале масове безробіття, природно, з'являється бажання, щоб минуле більше не повторилося.
Важливо також відзначити, що цей процес уповільнювався вже через значність самих капіталовкладень при впровадженні вузькоспеціалізованих, розрахованих на одну операцію, автоматів, які досі проектувалися та використовувалися. Тепер же можна передбачити швидку появу робота загального призначення, здатного до виконання не однієї, а безлічі різних операцій у промисловості та торгівлі. Коли це станеться, твердження, що заміна людської праці машинною потребує надмірних капітальних витрат, перестане бути справедливим.
Згідно з сучасними даними, продажна ціна промислових моделей роботів типу «Астра», розроблених в Астоні (їх опис буде наведено нижче), зрівняється з ціною кольорових телевізорів. Навіть ці найпростіші машини, що навчаються, зможуть відтворювати дії оператора, керуючого, наприклад, токарним верстатом або конвеєром. Найновіші роботи типу «Астра», розробка яких ведеться нині, зможуть виконувати значно складніші й різноманітніші операції та більшою мірою підкорятися вимогам оператора та середовища. До того ж, вони будуть рухливими.
Що ж нам робити, коли ці робототехнічні пристрої загального призначення, що не потребують великих капіталовкладень, продаватимуться на ринку? Ймовірно, з'явиться безліч безробітних чи людей, які не повністю зайняті. У минулому під цим малося на увазі просто бідність. За словами Антоні Конноула, президента профспілки робітників автопромисловості США,”. . . роботам не потрібно перерви на філіжанку кави, вони не вступають у профспілки, ніколи не скаржаться і протягом тривалого часу можуть працювати не втомлюючись і не вимагаючи зарплати. Не менш вірно і те, що вони нічого не купують». Над цим глибоким зауваженням слід добре подумати всім тим, хто стикається з проблемою звільнення того чи іншого робітника як непотрібнішого. У розвиненій капіталістичній державі про це вважають за краще замовчувати, проте жодна галузь промисловості не зможе процвітати, якщо не забезпечити їй безліч процвітаючих і жадібних до покупок споживачів.
Чи буде у майбутньому світі роботів повсюдна бідність? Зрозуміло, немає жодної необхідності в тому, щоб поява роботів несла з собою злидні: якщо дешева праця роботів замінить собою людську працю — йдеться про постійну заміну — виявиться цілком можливоюзнизити продажну вартість вироблених товарів щодо середньої вартості людської праці. За таких умов зниження середньої тривалості робочого тижня буде не лише можливим, а й необхідним. Не слід, однак, думати, що цей процес пройде безболісно.
Якщо ми вважаємо себе далекоглядними, слід готуватися до цього майбутнього життя вже зараз, тому що зупинити його прихід ми не владні. Принаймні, ми маємо вже зараз планувати використання збільшеного вільного часу, який стане невід'ємною рисою людського життя в недалекому майбутньому.
Існує, втім, одна обставина, пов'язана з появою роботів, на якій ніколи раніше не акцентувалася увага. А саме: не можна очікувати, що справжнього робота загального призначення можливо буде навчити успішному виконанню будь-якого складного завдання швидше, ніж виховати всебічно розвинену людину. Ця обставина має заспокоїти тих, хто надто переймається майбутньою революцією роботів. У той же час робот здатний навчатися 24 години на добу і його вчителем може бути будь-який вже навчений робот.
Інша важлива обставина полягає в тому, що більшість моделей електронного мозку неважко буде стерти всю попередню пам'ять. Згідно зі спостереженнями французького фізіолога Клода Бернара, у вивченні нового часто заважає саме те, що ми, як нам здається, вже знаємо, а робот може бути звільнений від цієї специфіки людського мозку.