Розлади акту сечовипускання та їх діагностичне значення
При дослідженні сечовипускання у тварин звертають увагу на позу, частоту, кількість та якість сечі, хворобливість акта. Здорові тварини при сечовипусканні набувають характерної для певного виду пози, сеча виділяється безболісно. Частота залежить від кількості прийнятої рідини, характеру корму, температури та вологості навколишнього середовища. У великої рогатої худоби за добу відбувається в середньому 10-12, у коня та свині – 5-8, у собаки та вівці – 3-4 сечовипускань. До розладів акту сечовипускання відносять:
Поллакіурія (поллакизурия) - часте сечовипускання внаслідок посилення діурезу, споживання великої кількості рідини, при нецукровому діабеті, при розсмоктуванні ексудатів, при циститі, вагініті, уретриті.
Олігакурія (олігакізурія) – рідкісне сечовипускання. Спостерігається внаслідок зменшення прийому води, при тяжкій фізичній роботі, а також при тривалій діареї, при постгемарагічній анемії.
Енурез (нетримання сечі) – коли виділення сечі відбувається як би без участі тварини (не приймає характерної пози). Виникає при паралічі сфінктера сечового міхура, ураження спинного мозку при травмах або інфекційних захворюваннях (чума собак, листериоз корів та ін.).
Ішурія (затримка сечі) у сечовому міхурі. При цьому тварина приймає характерну позу для акту сечовипускання, тужиться, оглядається назад, але сеча виділяється слабким струмком або краплями. Спостерігається при сечокам'яній хворобі внаслідок закупорки уретри, підвищення тонусу сфінктера сечового міхура.
Странгурія (болючі сечовипускання) або сечові кольки, коли тварина турбується при сечовипусканні. Спостерігається при цитит, уретрит, простатит.
Найчастіше, поруч із розладом акту сечовипускання, спостерігається порушення сечовиділення чи діурезу. Дорослі тварини виділяють в середньому за добу наступну кількість сечі: велика рогата худоба - 6-12 л, кінь - 3-10 л, дрібна рогата худоба - 0,5-1,5 л, свиня - 2-4 л, собака 0, 2-2 л. З розладів діурезу найчастіше встановлюють поліурію, олігоурію та анурію.
Поліурія - збільшення кількості сечі, що виділяється, спостерігається при розсмоктуванні набряків і водянок, при хронічній нирковій недостатності.
Олігоурія – зменшене виділення сечі, спостерігається при перикардіальному, диспепсичному неонатальному, діарейному, нефротичному синдромах, при синдромі дегідратації (ексикозі), синдромі скупчення рідини у плевральній порожнині, при загальній серцевій недостатності.
Анурія - повне припинення сечовиділення внаслідок закупорки сечоводів при хронічних нефритах.