Сакур (ОБОЛЕНСЬКЕ)
Виробник: ЗАТ "ФП "ОБОЛЕНСЬКЕ" Україна
Код АТС: C08CA09
Форма випуску: Тверді лікарські форми. Пігулки.
Загальні характеристики. Склад:
Діюча речовина: 2 мг або 4 мг лацидипіну в 1 таблетці.
Допоміжних речовин: кальцію фосфат, крохмаль картопляний, магнію стеарат, кополивідон, цукор молочний (лактоза), тальк, гідроксипропілметилцелюлоза (гіпромелоза), поліетиленгліколь 6000 (макрогол), тальк, титану діоксид.
Застосовується при артеріальній гіпертензії, сприяє зниженню артеріального тиску.
Фармакологічні властивості:
Фармакодинаміка. Селективний блокатор «повільних» кальцієвих каналів III покоління з групи похідних дигідропіридину, зменшує надходження іонів кальцію через потенціалзалежні кальцієві канали (в основному L-типу) до кардіоміоцитів і гладком'язових клітин коронарних і периферичних артерій; у високих дозах знижує вивільнення кальцію із внутрішньоклітинних депо. Роз'єднує процеси збудження та скорочення в міокарді, у гладких м'язах судин, опосередковані тропоміозином, тропоніном та кальмодуліном.
У терапевтичних дозах нормалізує трансмембранний струм іонів кальцію, не впливає на тонус вен, синоатріальний (SA) та атріовентрикулярний (AV) вузли, не має негативної інотропної дії, викликає дилатацію периферичних артеріол, зменшення загального периферичного судинного опору, зниження.
Фармакокінетика. Після прийому внутрішньо лацидипін швидко, але незначною мірою всмоктується із шлунково-кишкового тракту і піддається інтенсивному метаболізму «при першому проходженні» через печінку. Його абсолютна біодоступність становить приблизно 10%.
Максимальна концентраціялацидипіну в плазмі досягається через 30-150 хв.
Лацидипін має дуже високу (більше 95%) здатність зв'язуватися з білками плазми. Метаболізується головним чином у печінці з утворенням 4-х основних метаболітів, що мають незначну фармакологічну активність.
Приблизно 70% від прийнятої дози лацидипіну виводиться у вигляді метаболітів з фекаліями, а частина дози, що залишилася, – у вигляді метаболітів із сечею.
Період напіввиведення варіює від 13 до 19 години.
Показання до застосування:
Артеріальна гіпертензія (в монотерапії або в комбінації з іншими лікарськими засобами: бета-адреноблокаторами, діуретиками або інгібіторами ангіотензин-перетворюючого ферменту (АПФ).
Спосіб застосування та дози:
Початкова доза - 2 мг 1 раз на добу. Рекомендується приймати препарат в один і той же час, бажано вранці, незалежно від їди.
При необхідності доза може бути збільшена до 4 мг на добу і навіть іноді (при необхідності) до 6 мг на добу після закінчення часу, необхідного для досягнення терапевтичного ефекту. Зазвичай цей період становить 3-4 тижні.
У пацієнтів похилого віку та пацієнтів з порушенням функції печінки корекції дози не потрібно.
Оскільки Сакур не виділяється нирками, корекція дози препарату у пацієнтів з порушенням функції нирок не потрібна.
Особливості застосування:
У період лікування необхідно бути обережними при заняттях потенційно небезпечними видами діяльності, що вимагають підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.
У період лікування необхідно вживати стандартних заходів для контролю функціональної активності міокарда та АТ.
При появі нападів стенокардії або посилення стенокардіїНезабаром після початку терапії Сакуром, а також при вираженій гіпотензії препарат необхідно відмінити.
Побічна дія:
З боку центральної нервової системи: запаморочення, біль голови, слабкість, зміна настрою; рідко – астенія, судоми.
З боку серцево-судинної системи: тахікардія, серцебиття, почастішання нападів стенокардії (частіше у хворих на ішемічну хворобу серця на початку лікування), біль у грудній клітці.
З боку системи травлення: нудота, запор; при тривалому застосуванні – гіперплазія ясен, підвищення активності лужної фосфатази.
З боку сечовивідної системи: периферичні набряки; рідко – поліурія.
Алергічні реакції: висипання на шкірі, "припливи" крові до шкіри обличчя.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами:
Сумісний з бета-адреноблокаторами, діуретиками, дигоксином та варфарином.
Усуває інгібуючий вплив циклоспорину на швидкість клубочкової фільтрації.
Бета-адреноблокатори, верапаміл, трициклічні антидепресанти, діуретики, інгібітори АПФ посилюють гіпотензивний ефект.
Циметидин уповільнює метаболізм у печінці, підвищуючи концентрацію лацидипіну у плазмі крові.
Грейпфрутовий сік знижує метаболізм та біодоступність. Сакур не можна запивати грейпфрутовим соком.
Гіпотензивну дію послаблюють нестероїдні протизапальні препарати (затримка Na+ та блокада синтезу простагладинів нирками) та естрогени (затримка Na+).
Протипоказання:
Підвищена чутливість до компонентів препарату, аортальний та субаортальний стеноз, гострий інфаркт міокарда (протягом 1 місяця після гострого інфаркту міокарда), вагітність, період лактації, вік до 18 років (ефективність та безпека невстановлені).
З обережністю застосовувати при порушенні внутрішньосерцевої провідності, низькому серцевому викиді, нестабільній стенокардії, порушенні функції печінки, при вродженому та набутому (документально підтвердженому) подовженні інтервалу QT, при одночасному застосуванні з лікарськими засобами, що подовжують інтервал QT.
Передозування:
Симптоми: виражене зниження артеріального тиску, тахікардія (пов'язані з тривалим розширенням периферичних судин), порушення AV провідності, брадикардія, сплутаність свідомості, ступор, нудота, блювання, метаболічний ацидоз, гіперглікемія.
Лікування: симптоматичне. Специфічного антидоту немає.
Умови зберігання:
Список Б. У сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці! Термін придатності – 2 роки. Не використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.
Умови відпустки:
Таблетки, вкриті оболонкою, по 2 та 4 мг. По 7, 10 або 14 таблеток у контурне коміркове пакування з плівки полівінілхлоридної та фольги алюмінієвої друкованої лакованої. По 1, 2, 3 або 4 контурні коміркові упаковки разом з інструкцією по застосуванню поміщають в пачку з картону.